Системи для бізнесу » Про відпустки
Оберіть своє місто:
06
06

На відпустку мають однакові права як сумісники, так і працівники, що трудяться в режимі неповного чи скороченого робочого часу. Громадяни, які виконують роботи на підприємстві на підставі укладеного цивільно-правового договору, права на відпустку не мають.

Відпустка не «згоряє»

Якщо працівник з певних причин не захотів або не зміг використати свою щорічну відпустку, її невикористані дні можна буде використати протягом наступних 12 місяців. Якщо працівник продовжує не використовувати відпустку, то ці невикористані дні не можна списати. Компенсувати відпустку грошима можна у наступних випадках:

звільнення працівника;

переведення на інше підприємство;

заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією;

у випадку смерті працівника — спадкоємцям.

Виплата компенсації за бажанням працівника можлива лише у випадку, якщо він використав не менше 24 к.д. відпустки.

Компенсацію слід виплатити за весь час невикористаної відпустки, без строку давності. Якщо за такий час відбувалось підвищення зарплати чи індексації, то при звільненні підприємтво мусить виплатити повну суму відпускних, виходячи з розміру останньої зарплати.

Право першочергового використання соціальної відпустки на дітей

Згідно з ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінка, яка працює і має двох та більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А, I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А, I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Це соціальна відпустка, відповідно на неї не поширюються норми щорічних відпусток, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 20 цього Закону визначає, що соціальні відпустки працівникам, які мають дітей, надаються додатково до щорічних відпусток та надаються обов’язково за заявою працівника один раз на календарний рік.
Якщо працівник не скористався своїм правом на додаткову відпустку за попередній рік/роки, він має право використати цю відпустку (можливе використання всіх пропущених додаткових відпусток).

У випадку звільнення працівника, незалежно від підстав, він має отримати компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки згідно з ст. 24 Закону «Про відпустки».

 

Поділ відпустки на частини

 

Наказ про поділ щорічних відпусток на частини по 7 днів не видається через виробничу необхідність, оскільки суперечить таким  нормам Закону «Про відпустки» (ч. 1 ст. 12):

  ділити щорічну відпустку можна на прохання працівника;

  у разі поділу щорічної відпустки одна безперервна частина має бути мінімум 14 к. д.

Відповідно, ініціювати поділ відпустки має працівник, а не роботодавець. Тому наказ про поділ відпусток — неправомірний.

Відповідальність — штраф, який сплачуватимуть:

  директор — від 510 до 1700 грн (ст. 41 КУпАП);

  підприємство — у розмірі мінімальної зарплати 3200 грн (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Як розраховувати відпуксні, якщо невідомий  розмір зарплати за останній місяць?

 

Якщо розрахунок середньої заробітної плати проводиться до закриття відомостей на заробітну плату, після проведення нарахування всіх виплат працівнику можуть здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум.

При обчисленні середньої заробітної плати для працівника з відрядною формою оплати праці у разі відсутності оперативних даних за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Наприклад, працівнику-відряднику надається відпустка з 01.06.2018 р., тобто розрахунковий період червень 2017 р. — травень 2018 р. і ще відсутні оперативні дані щодо його заробітної плати за травень 2018 р., тому розрахунок його середньої заробітної плати може здійснюватися з урахуванням заробітної плати за травень 2017 р.

Заява про надання відпустки: потрібна чи ні?

 

Чинне законодавство не зобов’язує працівника подавати заяву, якщо він йде у відпустку в обумовлений у графіку відпусток термін. У такому разі підставою для видання наказу про відпустки буде затверджений графік відпусток.

Якщо працівник відмовляється викори­стати щорічну відпустку у визначений у гра­фіку відпусток час і таке рішення працівника не збігається з інтересами роботодавця, то роботодавець, беручи до уваги те, що остаточне рішення про надання чи ненадання відпустки належить лише до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Проте якщо працівник (за погодженням із роботодавцем) бажає піти у щорічну відпустку в інший, ніж обумовлено графіком відпусток, час або взяти лише частину щорічної основної відпустки, він має подати відповідну заяву на ім’я керівника підприємства.

У заяві зазвичай зазначається дата початку щорічної відпустки (про яку просить працівник) і тривалість відпустки. Якщо працівник має право ще й на додаткову щорічну відпустку, то в заяві він повинен зазначити також підставу для надання такої відпустки.

На заяві керівник підприємства ставить свій підпис, погоджуючись надати щорічну відпустку у вказані в ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період. Далі на підставі цієї заяви оформлюється наказ (розпорядження) про надання відпустки.

Додаткові відпустки:

Крім щорічної основної відпустки, є:

 щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

 щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (ненормований робочий день, роботу з комп’ютером) ;

 інші передбачені законодавством щорічні відпустки.

Працівник, що має право на декілька додаткових відпусток, повинен обрати одну з них. Додаткова відпустка за роботу за комп’ютером, приміром, може складати до 4 днів. Для отримання такої відпустки робота за комп’ютером повинна складати не менше 50% від робочого часу.

Додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним навантаженням або виконується в особливих природно-географічних умовах/ умовах підвищеного ризику для здоров’я може складати максимально 35 днів.

Право на основну чи додаткову відпустку повної тривалості в перший рік роботи виникає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві. До цього відпустка надаються пропорційно відпрацьованому часу.

Відкликати працівника з відпустки можна тільки за наступних причин:

 

  усування стихійного лиха;

  запобігання виробничої аварії/негайної ліквідації наслідків;

запобігання нещасних випадків, пошкодження, псування майна підприємства;

 в інших випадках, передбачених законодавством.

Державних службовців можна відкликати наказом чи розпорядженням керівника державного органу.

При відкликанні працівнику має бути надано неперервну частину відпустки, яка не може становити менше ніж 14 календарних днів за кожен робочий рік. Працівник може повернутися до перерваної відпустки одразу по завершенню дії чинника, через який його було відкликано.

Роботодавець не може примусити працівника перервати відпустку, а відмова працівника від дострокового повернення на роботу в будь-якому випадку не може розглядатися, як порушення трудової дисципліни чи прогул.

Після узгодження з працівником його відкликання з відпустки роботодавець видає наказ, де зазначає: дату, з якої працівник приступає до роботи; кількість невикористаних днів відпустки; строк надання невикористаних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні не враховуються як під час визначення тривалості щорічних відпусток, так і до стажу для щорічних додаткових відпусток.

 

Якщо робочий день за 29.06.2018 р. було перенесено наказом керівника на суботу 23.06.2018 р., працівник має працювати в цю суботу, оскільки за графіком роботи вона є робочою.