Системи для бізнесу » обік
Оберіть своє місто:

Облік комп’ютерних програм

Комп’ютерні програми належать до об’єктів права інтелектуальної власності (ст. 420 Цивільного кодексу) та до об’єктів авторського права (ст. 433 ЦК).

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму можуть бути передані іншій особі  повністю або частково. Про обсяг майнових прав інтелектуальної власності та умови їх передання можна визначити за договором, укладеним відповідно до вимог ЦК.

Авторське та суміжні з ним права власності на КП обліковуються на субрахунку 1211 «Авторське та суміжні з ним права» до рахунку 12 «Нематеріальні активи». Для обліку НМА між датами їх придбання та введення в експлуатацію  слід використовувати субрахунок  1313 «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи».

Також  може використовуватись субрахунок 1216  «Інші нематеріальні активи» до рахунку  12 у випадку, коли підприємство, як кінцевий користувач, отримало невиключне право на користування примірником комп’ютерної програми, але  не має права відтворювати і продавати таку програму іншим особам.

Якщо програмне забезпечення є невіддільною частиною комп’ютера, його обліковують, як основний засіб. Відповідно вартість такого програмного забезпечення бере безпосередню участь у формуванні первісної вартості об’єкта основних засобів — комп’ютера і відображається на субрахунку 1014 «Машини та обладнання» до рахунку 10 «Основні засоби».

Якщо підприємство сплачує кошти за використання комп’ютерної програми у власній господарській діяльності з умовою обмеженого відтворення чи встановлення на робочі місця в обмеженій кількості копій, то платіж за використання програмного забезпечення не визначається як роялті. Тоді об’єкт НМА (програма для бухгалтерського обліку)  відображається на субрахунку 1216 «Інші нематеріальні активи», а у податковому обліку у  групі 6 «Інші нематеріальні активи»;

У разі передачі виключних прав на той чи інший об’єкт інтелектуальної власності з правом подальшого відчуження таких прав будь-яким способом,  то у цьому разі умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності, платіж за придбані виключні майнові права на комп’ютерну програму не підпадає під визначення роялті. У бухгалтерському обліку такий об’єкт НМА підприємство відображає на субрахунку 1211 «Авторське право та суміжні з ним права», а у податковому обліку цей об’єкт включається до групи 5 «Авторське право та суміжні з ним права».

          Роялті вважатиметься платіж за програмне забезпечення, якщо згідно з ліцензійною угодою підприємству (покупцю) власник авторських прав (продавець) надав невиключне майнове право тиражування і розповсюдження примірників програмного забезпечення на певній території та протягом певного строку. Так як платнику надано право тиражувати та розповсюджувати програмне забезпечення, такий платник не виступає кінцевим споживачем за функціональним призначенням такої програмної продукції, і платіж за її використання згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті. Оскільки роялті визначають у вигляді відсотків від отриманих доходів, то його сума може бути різною за кожний період.

Отже:

  • Якщо ПЗ є невід’ємною частиною обладнання, що не може функціонувати без нього, то воно розглядається в сукупності з ОЗ, до якого належить.
  • Якщо ПЗ не є невіддільною частиною обладнання, то його розглядають як нематеріальний актив (НМА).

Підприємство нараховує амортизацію НМА  протягом строку їх корисного використання та обирає метод  амортизації самостійно, орієнтуючись на умови отримання майбутніх економічних вигод. Нарахування починається з наступного місяця після введення об’єкта в господарський оборот та відображається на субрахунку  1413 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» до рахунку  14 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Операції з постачання програмної продукції звільнені від оподаткування ПДВ до  01.01.2023 року, тому при здійсненні постачальником таких операцій податкові зобов’язання не визначаються, а у покупця не формується податковий кредит. Якщо платіж за використання програмної продукції класифікований як роялті на підставі ліцензійної  угоди,  то він не є  об’єктом оподаткування ПДВ згідно з п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП – до групи 6 нематеріальних активів.