Оберіть своє місто:
26
05
Зміни в оподаткуванні податком на прибуток 2020

23 травня 20020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, що наберуть чинності пізніше.


Коротко про основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток


1. До платників податку на прибуток додано спрощенців-юросіб при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України.

При цьому єдинники 4 групи не є платниками податку при виплаті дивідендів нерезиденту у вигляді:

— платежів за цінні папери (корпоративні права), у контрольованих операціях понад сумму, яка відповідає принципу «витягнутої» руки;
— 
вартості товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, у контрольованих операціях понад сумму, яка відповідає принципу «витягнутої» руки;
— 
суми заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої» руки.

Спрощенці-юрособи також є платниками податку на прибуток при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розд. III Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідна норма діє з 01.01.2021 р.

Також  є платниками на прибуток ФОПи, у т. ч. спрощенці та «незалежники» щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, а також юрособи, які є іноземними компаніями, та мають місце ефективного управління на території України (визначення поняття «місце ефективного управління» додається до ПКУ, норма діє з 01.01.2021 р.).

До платників податку – нерезидентів, як і раніше, відносяться нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом їх походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток (нова редакція пп. 133.2.2 ПКУ).


2. Збільшення порогу некоригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років) для суб’єктів господарювання, річний дохід яких від будь-якої діяльності становить до 40 млн грн. (було 20 млн грн.). Зміни внесено до пп. 134.1.1 ПКУ.

До того ж, з 01.01.2021 р. суб’єкти господарюванняі, у яких сума річного доходу менша 40 млн. грн., зможуть подавати лише річні декларації з податку на прибуток.


3. Юрособи, які є іноземними компаніями, та мають місце ефективного управління на території України, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток із джерелом походження за межами України.


4. Додано нові об’єкти оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.6 та 134.1.7 ПКУ):

— дохід від азартних ігор з використання гральних автоматів (після легалізації грального бізнесу – ред.);
— 
скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об’єктів оподаткування та по кожній такій компанії, якщо їх декілька). До такого прибутку застосовується базова (основна) ставка 18%. (норма діє з 01.01.2021 р.)

Додано статтю 39-2 ПКУ, за якою здійснюється облік контрольованих іноземних компаній (діє з 01.01.2021 р.).


5. Змінено ставки податку на прибуток з доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження в Україні  – 0, 4, 6, 12, 15 і 20%.


6. З 01.01.2021 р. встановлено річний звітний період для таких платників податку (п. 137.5 ПКУ):

— ФОПів, у т. ч. спрощенців та «незалежників» щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків);
— юросіб, зокрема, спрощенців, щодо виплачених нерезиденту доходів;
— юросіб-спрощенців щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої компанії, що оподатковується в порядку за новою ст. 39-2 та розд. III ПКУ.


7. Визначено особливості розрахунку суми податку на прибуток, що сплачується контролюючою особою контрольованої іноземної компанії (п. 137.9 ПКУ, діє з 01.01.2021 р.). Сума податку зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, у т. ч. податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого такою компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій іноземній контрольованій компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

При цьому сума такого зменшення не може перевищувати суму податкового зобов’язання юрособи щодо прибутку такої контрольованої компанії.


8. Вартісний поріг для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено до 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.) та очікуваний строк експлуатації понад рік (операційний цикл довший за 1 рік). Це стосується нових основних засобів.


9. Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до П(С)БО або МСФЗ за всіма методами амортизації (раніше виробничий метод в податковому обліку не застосовувався). Також визначено, що амортизація не нараховується в періоді невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією (додано абз. третій пп. 138.3.1 ПКУ).

Для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування відповідно до п. 140.2 ПКУ, платник податку зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до П(С)БО або МСФЗ.

Мінімально доступимий строк амортизації застосовується, як і раніше, для основних засобів (далі – ОЗ) та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації (нова редакція абз. першого п. 138.3.3 ПКУ).


10. Запроваджується прискорена амортизація ОЗ на період 2020–2030 роки, яку можна використовувати за бажанням платника податку для (п. 43-1 підрозд. 4 розд. XX ПКУ):

— 4 групи (машини та обладнання) та 5 групи – мінімально допустимий строк експлуатації – 2 роки;
— 
3 групи (передавальні пристрої) та 9 групи – 5 років.

При цьому мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації у бухобліку.

До таких ОЗ одночасно застосовуються вимоги:

1) вони мають бути введені в експлуатацію  в межах одного зі звітних періодів з 01.01.2020 р. по 31.12.2030 р.;
2) не були у використанні;
3) мають використовуватися виключно у власній господарській діяльності та не можуть продаватися, надаватися в оренду іншим особам (крім тих, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

За порушення цих норм суб’єкт господарювання має збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої прискореної амортизації ОЗ з дати введення ОЗ в експлуатацію.


11. Викладено у новій редакції п. 139.2 ПКУ. Тепер він визначатиме  резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).


12. Змінюється облік боргових зобов’язань (п. 140.2 ПКУ, діє з 01.01.2021 р.).

Якщо сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення  нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками тощо (крім процентів, що підлягають капіталізації) до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад 30% суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється  нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінзвітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого податкового (звітного) періоду. Однак це правило не буде застосовуватися до процентів, які не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно зі ст. 39 ПКУ.


13. Збільшення (зменшення) фінрезультату до оподаткування викладено у новій редакції. Так, наприклад, фінрезультат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат з визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків тощо (пп. 140.5.11 ПКУ).
  • на суму 30% вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт, послуг (крім контрольованих операцій відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь окремо визначених ПКУ нерезидентів (пп. 140.5.51 ПКУ);
  • на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому обов’язок доведення такої відсутності покладається на ДПС (пп. 140.5.15 ПКУ).

Сплата банком обов’язкових зборів, а  також сплата платниками податку інших платежів, які є обов’язковими для проведення професійної діяльності, не збільшить  фінрезультат до оподаткування (пп. 140.5.9 ПКУ).


джерело medoc.ua


Корисні новини:


як подавати звіт з єсв за працівників у відпустці без зарплати карантин 2020   онлайн чат в медок системи для бізнесу   податковий календар та календар бухгалтера травень 2020

нові довідники пільг 2020   ефективні курси 1с підприємство   Знайомство з 1С:Підприємство 8 Бухгалтерія Сільскогосподарського підприємства для України. Налаштування, огляд основних розділів.Знайомство з 1С:Підприємство 8 Бухгалтерія Сільскогосподарського підприємства для України. Налаштування, огляд основних розділів.