Простій підприємства через відсутність електроенергії — як платити зарплату?

Позиція профспілок — роботодавці повинні оплачувати час відсутності електрики та інтернету як простій не з вини працівника.

Немає електрики — як оплачувати час простою?

Відповідно до Кодексу законів про працю України простій на підприємстві, що відбувся не з провини працівника, підлягає оплаті відповідно до законодавства, у тому числі під час карантину та воєнного стану.

Про порядок оплати простою ми докладно розповідали в таких матеріалах:

• Відповіді на головні питання щодо трудових відносин під час воєнного стану — пояснення від Міністерства економіки.
• Як оформити простій на підприємстві — нагадування від Мінекономіки
• Сплата Єдиного Внеску при простої підприємства
• Поширені питання щодо оформлення простою на підприємстві
• Відображення простою у програмі КБС — інструкція зі скріншотами.

Позиція профспілок — пауза у роботі працівників, викликана внаслідок зовнішніх, незалежних від працівників, обставин, на зразок відключення світла  або зв’язку, яка унеможливлює виконання працівником своїх робочих задач, вважається простоєм. Відповідно, таку паузу слід оплачувати і оформлювати як простій підприємства не з вини працівника. Така сама позиція профспілок щодо часу, який працівники проводять в укритті під час повітряних тривог. Це озвучив заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін в одному з нещодавніх інтерв’ю. Понад те, відповідно до даних заступника голови профспілок, оплачувати простій під час повітряних тривог слід у розмірі середнього заробітку працівника, адже є загроза життю і здоров’ю працівника. 

Таким чином, працівник може претендувати на оплату праці на рівні середнього заробітку, навіть якщо фактично працівник не мав можливості виконувати робочі завдання внаслідок незалежних обставин, як відсутність електрики, зв’язку, інтернету тощо.

Разом з тим, у роботодавців є можливість уникнути оплати простою. Відповідно до законодавства, роботодавці повинні забезпечити працівників на дистанційній роботі засобами для виконання такої роботи, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. Відповідно, Олександр Шубін рекомендує роботодавцям забезпечити працівників генераторами, зарядними батареями, павербанками та іншою технікою, яка допоможе підтримувати зв’язок та виконувати робочі завдання. Можна, звісно, встановити гнучкий робочий графік та коригувати часи роботи відповідно до наявності електрики, проте у деяких випадках це неможливо внаслідок тривалої відсутності електроенергії (та ймовірності довшої відсутності через подальші обстріли) або внаслідок специфіки задач, які неможливо відкладати. У таких випадках забезпечення працівників додатковою технікою є фактично єдиним виходом. Серед іншого, деякі роботодавці практикують компенсацію працівникам купівлі додаткового обладнання в межах встановленого бюджету.

Таким чином у випадку простою підприємства внаслідок відсутності електрики, пов’язані з цим збитки покладаються на роботодавця. При простої роботодавці повинні виплачувати зарплату працівникам та сплачувати передбачені законодавством податки. Проте слід розуміти, що в умовах ведення бізнесу під час війни роботодавці не завжди мають таку можливість.

Про сплату податків восени 2022 та питання актуальності пільги щодо сплати єдиного податку ми розповідали тут.

Інші важливі новини за останній час

Вас можуть зацікавити наступні статті:

• Прожитковий мінімум з 1 грудня 2022 — які показники зміняться
• Відміна індексації з 2023 року — що передбачає проєкт Державного бюджету?
• Як подаємо відомості про бенефіціарів у 2023 році, розглядаємо тут.
• Якою датою реєструється заблокована податкова накладна — нагадування податківців.
• На що звернути увагу при заповненні таблиці даних для розблокування ПН — поради ДПС.