ТОП 5 новин за лютий 2023 для бюджетної сфери та КНП

Головні новини бюджетної сфери за лютий 2023: особливості працевлаштування осіб з інвалідністю, закупівлі не через Прозоро, договір ЦПХ з медпрацівником, бронювання працівників.

🎯  Усе про працевлаштування осіб з інвалідністю 2023

Нагадаємо, що Закон № 2682-IX з 6.11.2022  скасував обов’язок роботодавців щодо подання річного звіту «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» (форма № 10-ПОІ). Такий звіт не подається, починаючи зі звітності за 2022 рік. Отримання відповідних даних буде забезпечено через інформаційну взаємодію Державного реєстру та фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Докладніше про це читайте за посиланням.

Наведемо головні обов’язки працедавця при прийнятті на роботу осіб з інвалідністю:

• виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;
• створення для осіб з інвалідністю відповідних умов роботи, враховуючи їхні програми реабілітації;
• забезпечення соціальних гарантій відповідно до положень законодавства.

Варто також звернути увагу на особливості трудових відносин з працівниками, які мають інвалідність:

• для осіб з інвалідністю не застосовується випробування при прийомі на роботу, якщо такі особи були направлені на роботу за рекомендаціями медико-соціальної експертизи.
• інвалідність вважається причиною для розірвання строкового трудового договору;
• відповідно до українського законодавства, а саме до Закону України “Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту”, при проведенні звільнень працівників та скорочення штату підприємства, слід надавати переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність зазначеного закону;
• у випадку настання нещасного випадку та втрати працездатності, за таким працівником зберігається посада та середній заробіток на період відновлення працездатності;
• за бажанням працівника – особи з інвалідністю або рекомендаціями індивідуальної програми реабілітації, можливе запровадження скороченого робочого дня та пільгових умов праці.

Нагадаємо також, що відповідно до положень статті 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, не допускається:

• відмова особі з інвалідністю в укладенні трудового договору;
• відмова особі з інвалідністю  у просуванні по службі;
• звільнення особи з інвалідністю  за ініціативою адміністрації;
• переведення зазначеної особи на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності.

Виключенням є випадки, коли відповідно до результатів медико-соціальної експертизи стан здоров’я особи з інвалідністю не дозволяє виконувати професійні обов’язки, загрожує здоров’ю інших осіб, або продовження трудової діяльності загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.

Для роботодавців, які створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, надаються компенсаційні виплати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць. Відповідна компенсація виплачується протягом 1 року від дати працевлаштування особи з інвалідністю за умови збереження зайнятості зазначеної  протягом 2 років. Таке положення передбачене  статтею 26 Закону України “Про зайнятість населення”.

Надання основної щорічної відпустки для осіб з інвалідністю відрізняється від звичайних працівників. Зокрема, працівники з інвалідністю мають право скористатись щорічною оплачуваною відпусткою повної тривалості до відпрацювання 6 місців стажу на підприємстві. Також у зручний для себе час мають право піти у відпустку працівники з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві.

Стаття 6 Закону про відпустки передбачає наступну тривалість щорічної основної відпустки для працівників, що є особами з інвалідністю:

1. тривалість щорічної основної відпустки для 1 і 2 групи становить 30 календарних днів;
2. тривалість щорічної основної відпустки для 3 групи складає 26 календарних днів.

🎯  Закупівлі не через Prozorro – список підстав змінено!

Кабмін оновив редакцію Постанови № 1178 від 12 жовтня 2022. Відповідно до змін, затверджених 17 лютого 2023 року, скорочено перелік підстав для проведення закупівель не через систему Прозорро. Зазначається, що такі зміни необхідні для формування належних умов для ефективності публічних закупівель.

Міністрка економіки України Юлія Свириденко зазначила, що міністерство веде системний моніторинг динаміки публічних закупівель у Prozorro. Позиція міністермтва передбачає поступове повернення до обов’язку проведення закупівель через систему Prozorro. Рішення Мінекономіки, прийняте 17 лютого, зменшує перелік винятків, у яких дозволено укладати прямі договори без тендеру, а також вимагає оприлюднення більших обсягів даних щодо здійснених прямих закупівель. Окрім того, зміни до тексту постанови передбачають погодження положень постанови з іншими законодавчими актами.

Наведемо головні зміни, що стосуються проведення закупівель через Prozorro 2023:

• запроваджено обов’язок публікації замовниками звіту про виконання договору про закупівлю в електронній системі закупівель (ЕСЗ) та вимоги до зазначеної публікації;
• скорочено перелік випадків, коли дозволяється проведення закупівлі  без системи Prozorro;
• визначено відомості, що не підлягають оприлюдненню у річних планах закупівель та в оголошеннях про торги у випадках, коли такі дані можуть становити загрозу безпеці;
• встановлено обов’язок оприлюднення текстів договорів, а також додатків до них, у разі проведення закупівель без використання системи Prozorro. Разом з тим, надається можливість не оприлюднювати деякі відомості щодо постачальника та адреси поставки, якщо зазначена інформація становить загрозу безпеці;
• визначено  підстави відхилення пропозицій постачальників товарів російського та білоруського походження, а також компаній що належать їх громадянам.

Договір ЦПХ із медпрацівником – законно?

Фахівці Державної служби України з питань праці інформують про порядок визначення трудових відносин. 

Нещодавно служба держпраців опрацбовувала звернення закладу охорони здоров’я щодо законності укладення з лікарем-терапевтом договору цивільно-правового характеру. Головна причина для укладення ЦПХ договору за словами працівника закладу, була необхідність виконання надурочних робіт через дефіцит спеціалістів потрібної кваліфікації, та як наслідок, суттєве зростання витрат на оплату праці.

Зверніть увагу, законодавство не забороняє укладати юридичним особам цивільно-правові договори зі своїми працівниками. Разом з тим, виникнення трудових відносин, при яких не підходить оформлення ЦПХ договору, залежить від способу організації роботи лікаря у випадку укладення договору цивільно-правового характеру.

У даній ситуації спеціаліст мав би працювати на визначеному роботодавцем робочому місці у встановлені йому години та виконувати роботу за посадою/професією із використанням медичних інструментів, наданих закладом. Державний інспектор праці інформує, що відповідна ситуація може розглядатися Державною службою з питань праці, як намагання приховати трудові відносини. Така ситуація обмежує трудові права працівника та застосування відповідальності до роботодавця.

Приклади із судової практики за останні роки можна переглянути за висновками суду у справах  №620/3953/18, №380/1563/20, справі №0840/3208/18, справі №620/3953/18.

Додаємо чек-лист, що допоможе перевірити ознаки трудових відносин  та уникнути порушень.

🎯  Робота під час повітряної тривоги — яка відповідальність роботодавця?

Раніше ми інформували про появу законопроєкту №7546, що передбачав запровадження відповідальності за роботу підприємств під час повітряної тривоги у вигляді:

• стягнення штрафу у розмірі 17 000 – 51 000 грн;
• або виправні роботи до 2 років;
• або позбавлення волі до 3 років.

Наразі цей законопроєкт перебуває на розгляді профільного комітету, а іншого законодавства, що передбачає відповідальність для роботодавців за вимогу до працівників викуновувати робочі обов’язки під час повітряної тривоги, наразі немає.

Разом з тим, відповідно до норм статей 19-21 Кодексу цивільного захисту України, обов’язок оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій покладається на місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту. Громадяни України має право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути. Для здійснення функцій цивільного захисту залучаються матеріально-технічні ресурси всіх рівнів. Відповідно, цивільний захист на підприємстві покладається на керівника підприємства.  Стаття 153 Кодексу Законів про працю України визначає, що працедавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, що несе явну небезпеку для життя працівника, а також виконувати робочі обов’язки в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці застерігає, що під час війни повітряна тривога не буває навчальною. Порядок дій працівників при оголошенні повітряної тривоги слід викласти у внутрішньому документі по підприємству (інструкції або плані реагування). Під час оголошення повітряної тривоги працівники повинні діяти відповідно положень зазначеного документа.

🎯 Новий порядок бронювання військовозобов’язаних плюс перелік підприємств

Кабінет Міністрів ухвалив новий порядок бронювання військовозобов’язаних працівників, а також критерії визначення підприємств, установ і організацій, критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення. Передбачається, що бронюванню підлягатимуть працівники зазначених критичних підприємств. Нагадаємо, раніше могли бронювати працівників тільки підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання.

Відповідно до нового Порядку, бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% від кількості військовозобов’язаних працівників які працюють:

• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання/замовлення), у разі коли це необхідно для виконання мобілізаційних завдань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
• підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

За потреби число військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних на підприємстві на дату подання списку.  

Про визначення підприємств критично важливими, тривалість відстрочок та деталі щодо бронювання працівників читайте у нашій статті.