Вихідна допомога при звільненні: кому, коли і як розраховується

У яких випадках слід виплачувати вихідну допомогу при звільненні, як розрахувати виплати при звільненні та від чого залежить сума виплат — розповідаємо тут.

Виплата вихідної допомоги при звільненні відбувається у передбачених законом або трудовим договором випадках. Сюди можуть належати випадки звільнення з ініціативи роботодавця, звільнення у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше займав відповідну посаду, вступ на військову службу, або ж звільнення внаслідок порушення роботодавцем трудового законодавства. Розберемо усі ці випадки докладніше та розглянемо, як причина звільнення працівника впливає на розрахунок при звільненні.

Звільнення під час війни — виплати

Варто пам’ятати, що попри ряд змін у трудовому законодавстві, що внесені Законом 2136 на період воєнного стану, змін щодо застосування положень статті 44 Кодексу Законів про працю України не було. Відповідно, при звільненні працівників з причин, викладених у статті 44 КЗпП України, роботодавець має обов’язок нарахування розрахункових при звільненні. Проводити виплати при скороченні працівника під час війни слід у звичайному порядку.

Виплата вихідної допомоги при звільненні

Вихідна допомога — гарантована державою грошова виплата, що надається працівнику при звільненні у випадках, визначених чинним законодавством, встановлених роботодавцем у колективному договорі або сторонами.

У яких випадках працівник має право на вихідну допомогу?

Підстави виплати працівнику вихідної допомоги визначені у статті 44 КЗпП України, а саме:

• у разі припинення трудового договору на підставах, викладених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, тобто внаслідок незалежних працівника обставин;
• у випадку, якщо роботодавець порушив трудове законодавство, умови колективного чи трудового договору.

Від конкретних обставин залежать виплати при звільненні.

Нарахування розрахункових при звільненні 

Отже, розглянемо, як розраховується вихідна допомога. Сума виплат при звільненні працівника залежить від причини звільнення працівника.

Вихідна допомога у розмірі не менше середнього розміру зарплати на місяць виплачується у разі:

1. відмови працівника переводитись на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, або відмова продовжувати роботу внаслідок істотних змін умов праці (пункт 6 статті 36 КЗпП);
2. зміни організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства. Сюди ж належить зменшення штату, тобто виплати при скороченні працівника повинні становити не менш як 1 середню зарплату такого працівника (пункт 1 статті 40 КзпП);
3. у разі невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі у зв’язку з недостатнім рівнем кваліфікації або з причини стану здоров’я, або ж у випадку відмови в допуску до державної таємниці/скасування такого допуску, якщо виконання робочих обов’язків його вимагає (пункт 2 статті 40 КЗпП);
4. у випадку прийняття назад на роботу працівника, який раніше виконував відповідні робочі обов’язки (пункт 6 статті 40 КЗпП);
5. також пункт 6 частини 1 статті 41 КЗпП передбачає виплати при звільненні під час воєнного стану: вихідна допомога у розмірі 1 середній місячний заробіток виплачується працівнику за неможливості забезпечити його роботою згідно трудового договору, внаслідок знищення чи відсутності виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
6. виплати при звільненні за згодою сторін: у розмірі 2 мінімальних зарплат нараховуються виплати при звільненні у випадку призову чи вступу на військову службу, або ж направлення працівника на проходження альтернативної (невійськової) служби (пункт 3 статті 36 КЗпП);
7. виплати при звільненні за власним бажанням надаються у разі мобінгу працівника роботодавцем чи відсутність дій для припинення такого цькування (стаття 38 КЗпП), або порушення роботодавцем чинного трудового законодавства, положень колективного чи трудового договору (стаття 39). У цьому випадку вихідна допомога виплачується в сумі, визначеній колективним договором, проте не менш як 3 середні заробітні плати працівника.

Окремо варто згадати про додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників згідно статті 41 КЗпП, а саме: у разі припинення повноважень посадових осіб. У цьому разі при розірванні трудового договору розмір вихідної допомоги складе щонайменше 6 середніх зарплат таких працівників.

Зверніть увагу: громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорій 1 і 2, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3, у випадку звільнення через ліквідацію, реорганізацію або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності/штату працівників, вихідна допомога виплачується у розмірі 3 середньомісячних зарплати. Окрім того, такі громадяни за їхнім бажанням, на новому місці роботи можуть зберігати за собою старий посадовий оклад/тарифну ставку на період до 1 року. Детальніше про цю норму читайте у пункті 7 7 частини першої статті 20 Закону №796.

Для зручності наведемо дані у таблиці:

Розрахунок при звільненні — як розрахувати вихідну допомогу

Рахувати виплати при звільненні працівника необхідно за правилами, встановленими Порядком №100 (Постанова КМУ від 08.02.1995 №100).

Для розрахунку середньомісячної зарплати з метою нарахування виплат і допомоги, обчислювати середню місячну заробітну плату слід за допомогою множення середньоденної зарплати, обчисленої згідно з абзацами 1-2 пункту 8 Порядку 100, на середньомісячне число робочих днів протягом розрахункового періоду.

Щоби обчислити середньомісячне число робочих днів, слід сумарну кількість робочих днів за графіком підприємства упродовж 2 останніх календарних місяців поділити на 2. Зверніть увагу, що протягом робочого стану у святкові та неробочі дні робота проводиться як у звичайні робочі, тож їх також необхідно враховувати.

При цьому до розрахунку не враховуємо відпускні, лікарняні та декретні, одноразові виплати, що нараховані не за фактично відпрацьований час.

Як нараховувати виплату за компенсацію невикористаних відпусток при звільненні, розповідаємо у цьому матеріалі: зміни до Порядку 100.

При оподаткуванні виплати при звільненні слід пам’ятати наступне:

1. заробітна плата і компенсація за невикористані відпустки підлягає оподаткуванню ПДФО, ВЗ та ЄСВ. У Додатку 4ДФ Об’єднаної звітності ці виплати позначаються кодом «101»;
2. вихідна допомога звільнена від нарахування ЄСВ, відповідно до Постанови КМУ №1170 від 22.12.2010, проте підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ. Код для відображення вихідної допомоги у додатку 4ДФ — «127».

Також слід відобразити у додатках до Об’єднаної звітності дані щодо звільненні працівника (дата припинення трудових відносин, відповідний наказ тощо).

Інші новини для бухгалтера

Актуальні матеріали за останній час:

• Індексуємо зарплату в вересні та жовтні 2024: хто має право на проведення індексації
• Нова форма ПН/РК та Декларації з ПДВ — що відомо
• Перехід на спрощену систему: як подати заяву
• Зміни щодо повідомлення про КБВ з 1 вересня
• План графік податкових перевірок оновлено на вересень 2024
• Граничні строки сплати податків та подання звітності у вересні 2024: податковий календар