Внески замість штрафів за непрацевлаштування осіб з інвалідністю — подробиці Закону № 4219

Внески замість штрафів: що передбачають і коли запрацюють нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю за Законом № 4219? Огляд змін 2026.

Новий підхід до працевлаштування осіб з інвалідністю: Закон № 4219

Нещодавнє ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 5344-д (який став Законом № 4219-IX) суттєво змінює законодавство у сфері забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю. Цей закон вводить новий підхід, замінюючи традиційні штрафи на систему внесків для роботодавців, які не дотримуються встановлених нормативів працевлаштування. Про появу відповідного законопроєкта та коротко про його змін читайте за посиланням.

Сплачувати такий внесок слід до Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Внески планується спрямувати на реалізацію програм зайнятості, заходи з підтримки працевлаштування, надання соцпослуг при здійсненні працевлаштування людей з інвалідністю тощо.

Зміни, передбачені цим законом, запрацюють з 01 січня 2026 року.

Хто є платником внеску та кого стосуються зміни?

Нові правила поширюються як на фізичних осіб-підприємців (ФОП), так і на юридичних осіб. Однак, роботодавці, які використовують працю осіб виключно за договорами цивільно-правового характеру, не є платниками цього внеску.

Платниками внеску вважаються роботодавці, у яких:

• Середньооблікова кількість штатних працівників (облікового складу) у календарному кварталі становить вісім і більше осіб.
• І які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Водночас, не є платниками внеску:

• Роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників у кварталі менше восьми осіб.
• Роботодавці з вісьмома і більше працівниками, які виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.
• Дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Як розрахувати розмір внеску за невиконання нормативу?

Розмір внеску, який сплачується замість штрафу, розраховується платником самостійно. Для цього потрібно визначити результат добутку трьох показників:

1. 40 відсотків середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника.
2. Кількість місяців у кварталі.
3. Різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю та середньообліковою кількістю фактично працевлаштованих людей з інвалідністю за квартал. При цьому враховуються вимоги щодо розміру оплати праці таких працівників.

Розмір внеску обчислюється на основі показників того кварталу, за який він сплачується. Середньомісячна заробітна плата для розрахунку внеску обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Встановлені нормативи робочих місць для осіб з інвалідністю

Норматив робочих місць, який роботодавці зобов’язані дотримуватися, залежить від кількості штатних працівників:

• Від 8 до 25 працівників: 1 робоче місце (з розрахунку нормальної або розумно пристосованої тривалості робочого часу, за умови, що зарплата перевищує мінімальну).
• Більше 25 працівників: 4% середньооблікової кількості штатних працівників (з аналогічними умовами щодо тривалості та оплати праці).
• Для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соціальних послуг, а також державних, комунальних та недержавних підприємств, що займаються реабілітацією, навчанням або доглядом за особами з інвалідністю: 2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників  (з аналогічними умовами щодо тривалості та оплати праці).

Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу, округлюючи його до цілого значення за математичними правилами. Важливо: до середньооблікової кількості штатних працівників не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Також у межах нормативу враховується працевлаштування людей з психічними розладами, відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”.

Для зарахування особи з інвалідністю до нормативу, її оплата праці має перевищувати розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований місяць. У разі недотримання цієї вимоги, такий працівник не враховується у виконання нормативу. Якщо ж внаслідок перевірки Держпраці виявлено безпідставне зарахування, роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити внесок за весь період такого зарахування.

Строки подання звітності та сплати внеску

Суми внеску обчислюються роботодавцями за звітний квартал. Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.

Звітність про нарахування та сплату внеску подається у строки, встановлені законом для подання звітності із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Сплатити внесок необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску, передбаченого статтею 18-2 цього Закону, до платника внеску застосовуються фінансові санкції.

Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені (так звана недоїмка), стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.

Штрафи за несплату внеску

Процедура стягнення недоїмки:

• Територіальний орган Пенсійного фонду України надсилає платникам внеску вимогу про сплату недоїмки через веб-портал електронних послуг ПФУ (в електронній формі). Для платників з кількістю працівників до восьми осіб можлива паперова форма за їхнім вибором.
• Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
• Платник зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги сплатити суми недоїмки, штрафів та нарахованої пені.
• Якщо цього не відбулося (або вимога не узгоджена в адміністративному/судовому порядку), територіальний орган ПФУ надсилає узгоджену вимогу до підрозділу державної виконавчої служби в електронній формі.

Пеня нараховується на суму недоїмки з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Вона нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення платежу, до дня його фактичної сплати включно.

Штрафи, що накладаються територіальним органом Пенсійного фонду України:

• За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату внеску – у розмірі 7 відсотків своєчасно не сплачених сум.
• За донарахування несвоєчасно нарахованого внеску (органом ПФУ або платником) – у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний звітний період, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого внеску.
• За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Докладно про відповідальність за несплату внеску читайте у статті 20-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” (редакція закону, що набуде чинності з 01.01.2026)

 З усіма нововведеннями, передбаченими для роботодавців Законом №4219, можна ознайомитись за посиланням.

Важливі новини для вас

Читайте також інші наші матеріали:

• Держпраці нагадує про оцифровку трудових. Перевірте дані на порталі 
• Як індексуємо заробітну плату в серпні 2025
• Індекс інфляції за червень 2025 року: деталі
• Нові правила реєстрації ПН та РК: проєкт
• Штрафи по РРО: зміни для ФОП з 1 серпня 2025
• Графік вихідних у липні
• План податкових перевірок 2025: зміни у перевірках
• Перевірки Держпраці під час воєнного стану: кого стосуються

Шановні читачі, зверніть увагу, що інформація у нашому блозі подається виключно спираючись на офіційні джерела державних органів та сертифіковані інформаційні видання. Ключові дати та числові значення показників діють станом на дату публікації статті, тому в разі їх зміни ми не змінюємо текст новини, а публікуємо нову з актуальними даними. Для уникнення помилок у роботі шукайте у нашому блозі новину із більш актуальною датою відповідно теми, що вас цікавить.