Як правильно повідомляти працівників про розміри їх зарплати?

Обов’язки роботодавця щодо інформування працівників про розміри зарплати, строки виплати зарплати та правила повного розрахунку при звільненні.

Коректне та прозоре нарахування й виплата заробітної плати, а також дотримання встановлених законом строків є важливим обов’язком кожного роботодавця. Трудове законодавство України чітко визначає, як часто мають відбуватися виплати, як інформувати працівника про складові його доходу, та як провести повний розрахунок при звільненні.

Повідомлення працівника про розміри оплати праці

Обов’язки роботодавця щодо повідомлення про розміри оплати праці встановлює стаття 110 Кодексу законів про працю України.

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен надати працівнику повідомлення, що містить наступні дані стосовно періоду, за який провадиться оплата:

• Загальна сума заробітної плати з детальною розшифровкою за окремими видами виплат (оклад, премії, надбавки тощо);
• Розміри та підстави всіх відрахувань та утримань із заробітної плати (податки, ЄСВ, аліменти, тощо);
• Кінцева сума заробітної плати, що належить до виплати (сума “на руки”).

Виконання цієї норми є обов’язковим для забезпечення права працівника на повну інформацію про його дохід.

Строки виплати заробітної плати та особливості

Своєчасність виплати заробітної плати гарантується статтею 115 КЗпП і є однією з найважливіших соціальних гарантій для працівника.

Вимоги до строків виплати заробітної плати:

• Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні та не рідше двох разів на місяць. 
• Часовий проміжок між виплатами не повинен перевищувати шістнадцяти календарних днів.
• Виплата має бути здійснена не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який вона нарахована.
• Конкретні строки встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з представницьким органом трудового колективу.

Також слід пам’ятати про найголовніші особливості виплати заробітної плати, зокрема:

• Якщо день виплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
• Розмір заробітної плати за першу половину місяця (аванс) не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
• Для працівників, оформлених в умовах спрощеного режиму, зарплата виплачується у строки, визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
• Заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Важливо: зарплата і аванс повинні виплачуватися двічі на місяць. Навіть на бажання працівника неможливо встановити одноразову виплату заробітної плати.

Строки та порядок розрахунку при звільненні

Припинення трудових відносин вимагає від роботодавця негайного та повного розрахунку з працівником. Основні правила розрахунку при звільненні  передбачені у статті 116 КЗпП:

• Виплата всіх сум, що належать працівнику, провадиться в день звільнення;
• Якщо працівник не працював у день звільнення, суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок;
• Роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день виплати про суми, нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова зарплата, компенсації, вихідна допомога тощо);

У разі спору щодо розміру сум, нарахованих при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений строк виплатити не оспорювану суму.

Вихідна допомога при звільненні під час війни

Навіть в умовах воєнного стану, введених Законом № 2136, норми, що регулюють виплату вихідної допомоги, залишилися чинними.

Вихідна допомога — це гарантована грошова виплата, що надається працівнику при звільненні у випадках, встановлених законодавством або колективним/трудовим договором.

Підстави для виплати вихідної допомоги викладені у статті 44 КЗпП:

• Припинення договору. Вихідна допомога виплачується у випадках, викладених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 КЗпП (зокрема, зміни в організації виробництва та праці, скорочення штату, поновлення на роботі, призов на військову службу тощо);
• Порушення з боку роботодавця також є підставою для виплати вихідної допомоги — якщо роботодавець порушив трудове законодавство, умови колективного чи трудового договору.

Звільнення під час війни: попри низку змін у трудовому законодавстві на період воєнного стану, положення статті 44 КЗпП не були змінені. Отже, при звільненні працівників з причин, що передбачають виплату допомоги, роботодавець має обов’язок нарахування та проведення виплат у звичайному порядку.

Детальніше про те, як розрахувати вихідну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку, а також від чого залежить сума виплат, — розповідаємо у матеріалі за посиланням.

Читайте також: компенсація невикористаної відпустки при звільненні працівника.

Актуальні новини для бухгалтера

Читайте також:

• Податковий гайд для ФОП на 2026 рік
• Обнулення індексації 2026 — деталі 
• Терміни сплати податків та подання звітності: грудень 2025
• Облікова політика — 2026: коли потрібне оновлення
• План перевірок Держпраці 2026: кого стосується 
• Вихідні на свята та графік роботи банків — деталі тут
• Первинні документи: як підтвердити реальність операцій
• Індексація ЗП в грудні — кому проводити

Шановні читачі, зверніть увагу, що інформація у нашому блозі подається виключно спираючись на офіційні джерела державних органів та сертифіковані інформаційні видання. Ключові дати та числові значення показників діють станом на дату публікації статті, тому в разі їх зміни ми не змінюємо текст новини, а публікуємо нову з актуальними даними. Для уникнення помилок у роботі шукайте у нашому блозі новину із більш актуальною датою відповідно теми, що вас цікавить.