logo

Податок на прибуток в Україні: ставка, штрафи, нюанси

Поділитись

Податок на прибуток 2022 — про все, що потрібно знати про ставку, порядок та особливості сплати, а також про штрафи за несплату читайте у цій статті.

В Україні основним податком для юридичних осіб є податок на прибуток. Особливої ​​процедури реєстрації платником цього податку немає. Ним стає юрособа, якщо не оформлена заявка на перехід на іншу систему сплати податків. Таку систему справляння податків називають загальною системою.

Податок на прибуток сплачують резиденти та нерезиденти. Їхній статус визначає місце ведення компанією комерційної діяльності. 

Податкова специфіка резидентів та нерезидентів

Платники-резиденти — суб’єкти економічної діяльності, які ведуть діяльність в Україні та за кордоном.

Резиденти, які не сплачують податок на прибуток:

  • Підприємства та установи – неприбуткові організації (НУО), зареєстровані у реєстрі таких юридичних осіб та відповідні вимогам Податкового Кодексу (п. 133.4 ПКУ).
  • Платники, які перебувають на спрощеній формі оподаткування за винятком випадків сплати податку на доходи нерезидентів.
  • ФОП крім платників податку на доходи.

До платників – нерезидентів зараховуються:

  • Юрособи нерезиденти, які отримують дохід від економічної діяльності у нашій країні.
  • Нерезиденти, які мають в Україні постійні представництва та здійснюють господарську діяльність через них.
  • Нерезиденти, що зобов’язані сплачувати податок на прибуток за податковим законодавством (контрольовані іноземні корпорації КІК).

У цьому пункті маються на увазі іноземні компанії, створені відповідно до законодавства інших країн, які працюють за кордоном, але з місцем ефективного управління — в Україні. Така компанія має право отримати статус резидента та її діяльність обкладається податком на прибуток аналогічно платникам-резидентам. У цьому випадку компанія перестає вважатися КІК. Для них з 1 січня 2022 року сплата податку на прибуток стає обов’язковою.

Ставка з податку прибуток

Податкове законодавство України передбачає єдину стандартну ставку. Платник податку на прибуток на загальних підставах сплачує 18%, яку використовує більшість підприємств. Також передбачено ставку з податку на прибуток для певних видів економічної діяльності. Так, дохід підприємств нерезидентів може становити 15% (дивіденди, відсотки, роялті), а сума фрахту, який сплачує нерезидент резиденту, оподатковується за ставкою 6%.

Якщо порівняти розмір податку у нас з іншими економіками, можна побачити, що його ставка не надто висока. Ставка податку в Австрії – 25%, Норвегії – 23%, а в Угорщині та Молдові менше – 9% та 12% відповідно.

Для обчислення суми податку на прибуток береться до уваги фінансовий результат комерційної діяльності компанії, відображений у її звітності згідно з внутрішнім стандартом бухобліку в країні або за МСФЗ. До нього застосовується ставка, зафіксована у Податковому кодексі.

ВАЖЛИВО: Залежно від отриманого фінансового результату (різниці між доходами та витратами), суб’єкти господарювання поділяються на малодохідників та багатодохідників. Позитивний результат фінансової діяльності не повинен перевищувати 40 млн. грн. (відбивається у заповненій формі декларації про податки, яка подається щорічно).  

Багатодохідники подають заповнену формою декларацію про доходи щокварталу.

Пільги щодо сплати податку на прибуток

ДПС допускає звільнення деяких категорій від цього платежу. Усі актуальні пільги публікуються та регулярно оновлюються у довідниках пільг. Нульова ставка чи звільнення від податку свідчить, що платник не вносить цей платіж до бюджету. Але обидва статуси впливають на заповнення податкової декларації. 

Нульова ставка податку на прибуток застосовується до наступних категорій: 

  • Якщо дохід менший або дорівнює 3 млн грн. на рік.
  • Якщо заробітна плата кожного працівника більша або дорівнює 2 розмірам мінімалки.
  • Новостворені підприємства (після 01.01.2017) та діючі підприємства, що підпадають під параметри п. 44 пп. 4 Перехідних положень ПКУ, лист ДПС від 04.09.2017 р. № 23407/7/99-99-15-02-01-17).

До таких підприємств відносяться:

  • Чорнобильська АЕС.
  • Підприємства – учасники міжнародної програми «План здійснення заходів на об’єкті «Укриття». 
  • Юрособи – громадські організації – власність осіб з інвалідністю (п. 142.1 ПКУ).
  • Підприємства літакобудування до 1.01.2015 р. (п. 41 пп. 4 Перехідних положень ПКУ).
  • Суб’єкти комерційної діяльності Японії, зайняті у проекті модернізації Бортницької станції очищення стічних вод. На час реалізації цієї ініціативи (пп. «а» – «в» п. 9 пп. 1 Перехідних положень ПКУ) 

Податки на прибуток для інвестиційних проектів

Успішність фіскальних процесів країни визначається інвестиціями іноземного капіталу в її економіку. У свою чергу, обсяг іноземних вкладень безпосередньо залежить від принципів оподаткування в країні. 

Щоб створити сприятливу обстановку для інвесторів в Україні, було прийнято Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» (від 13.02.2021), а також п. 55 п.п. 4 Перехідних положень ПКУ. 

Пільги надаються великому іноземному бізнесу, якщо ініціатива фінансується у розмірі не менше 20 млн євро. Держпідтримка закордонних компаній може досягати 30% від обсягу інвестицій та виражається у: 

  • пільгування податку протягом 5 років;
  • звільнення нового обладнання та комплектуючих куплених для виробничих процесів інвестора від ввізного мита та ПДВ;
  • зменшення ставок з податку на землю і з оренди землі державної (комунальної власності) аж до звільнення від земельного податку.

Пільги інвесторам є актуальними, якщо інвестор повністю виконує зобов’язання.

Терміни внесення та звітний період з податку на прибуток

Цей бюджетний платіж декларується та сплачується у передбачені податковим законодавством строки: 

  • Платники, які подають звітність щокварталу, декларують податок протягом 40 календарних днів після завершення кварталу. Звітність за IV квартал із цього податку дозволено подавати протягом 60 к. днів після завершення кварталу.
  • Платники, які звітують протягом року, декларують податок за 60 днів після завершення звітного періоду (календарного року).
  • Платники єдиного податку, що перейшли на загальну систему, подають відповідну бухгалтерську звітність з дати переходу до 31.12 року, у якому відбувся перехід. 

Для внесення самого платежу з податку відведено 10 календарних днів із останньої дати подання податкової декларації. Особливо платять податок з прибутку виробники сільськогосподарського профілю.

Юридичні особи з розгалуженою мережею філій можуть обрати собі зручний порядок сплати. Податок може вноситися кожним підрозділом підприємства окремо відповідно до відображення фінансової результативності його діяльності у локальному філіальному бухгалтерському обліку. 

Доступний також альтернативний варіант – консолідований податок на прибуток. У цьому випадку юрособа бере до уваги фінансові результати роботи всіх своїх відокремлених підрозділів та самостійно подає зведену бухгалтерську звітність для нарахування загального податку. 

Податок на прибуток для сільгосппідприємств

На відміну від інших платників, сільгоспвиробники мають право за власною ініціативою обрати для себе звітний період з 01.07 поточного року по 30.06 наступного. Це з особливостями виробничого циклу в агросекторі. 

Донедавна це було ускладнене законодавчими різночитаннями поняття «сільськогосподарська продукція», але наразі це чітко обумовлено у п. 137.4.1 ПКУ. І тут декларацію треба подати за 60 календарних днів після завершення звітного періоду.

Крайня дата подання декларації з ПН у 2021 році: для цілей податку на прибуток сільгоспвиробниками є підприємства з доходом від продажу с/г продукції власного виробництва за попередній звітний рік > 50 % від загальної суми доходу (пп. 137.4.1 ПКУ). 

Як агропідприємству змінити звітний період з податку на прибуток у 2022 році

За потреби такого переходу бухгалтерія сільгосппідприємства має спочатку подати податкову декларацію за звітний період — 1 півріччя 2022 року і лише після цього заявити про бажання переходу на «літній звітний період» з 01.07.2022 до 30.06.2023 р. 

У декларації обов’язковою є відмітка в полі 10 як у виробника агрогалузі. Тонкощі переходу та всі роз’яснення щодо спеціального звітного періоду читайте у листі ДПС від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

Штрафи за несплату податку на прибуток

Якщо вчасно не оплачено суму зобов’язання з податку у встановлені терміни (10 календарних днів наступних після закінчення граничних термінів подання декларації), то накладається відповідальність у вигляді штрафних санкцій. Розміри штрафів:

  • Затримка до 30 календарних днів включно – штраф у розмірі 10% суми погашеного податкового боргу. 
  • Затримка понад 30 днів – штраф 20 % від суми погашеного податкового боргу.
Слідкуй за нами
Поділитись
Коментарі

Коментарів поки що немає...

Корисні статті