ТОП 5 новин для бюджетних установ та КНП за серпень 2023

Головні новини для бюджетних установ та КНП за серпень 2023: прогнозна мінзарплата 2024, нова форма Об’єднаного звіту, нові критерії критично важливих підприємств.

📁 Мінімальна зарплата — очікування Профспілок та прогнози Уряду

Федерація профспілок України опублікувала пропозиції центральних органів влади та профспілок щодо мінімальної зарплати 2024. Коротко наведемо основні пропоновані цифри.

Мінфін публікує наступні прогнози щодо рівня мінімальної зарплати та посадового окладу 1 тарифного розряду:

пропонований розмір мінімальної заробітної плати:

• з 1 січня 2024 року 7100 грн, з 1 липня 2024 – 8000 грн;
• з 01 січня 2025 року – 8370 грн;
• з 01 січня 2026 року – 8956 грн;

пропонований посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

• з 01 січня 2024 року – 3195 грн, з 1 липня 2024 року – 3600 грн;
• з 01 січня 2025 року – 3766 грн;
• з 01 січня 2026 року – 4030 грн.

Видатки на 2024 рік видатки на оплату праці працівників держорганів закладено на рівні Держбюджету 2023, тобто без змін, крім органів сектору безпеки і оборони. 

• Мінекономіки прогнозує середньозважений розмір мінзарплати на рівні 7554 гривні, а середньозважений посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду ЄТС на рівні 3399 грн на 2024 рік.
• НБУ передбачає, що мінзарплата у середньому за 2024 складе  7665 грн та 8200 грн за 2025 році. Про це йдеться в інфляційному звіті за липень 2023.
• Профспілки рекомендують встановити розмір мінімальної заробітної плати на 2024 рік не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками 9435 грн).

Докладніше про пропозиції Профспілок до проєкту Держбюджету 2024 читайте тут.

📁Нова форма Єдиного Звіту за 3 квартал — особливості

За якою формою подавати Податковий розрахунок за 3 квартал 2023 року? Наказ Мінфіну № 113 від 02.03.2023 № 113 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», затвердив нову редакцію форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ. Окрім того, оновлень зазнали Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ, Додаток № 4ДФ та Довідник ознак доходів фізичних осіб.  

Відповідно до пункту 46.6 ПКУ, у випадку оновлення форм податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, повинен опублікувати оновлені форми звітності. До визначення нових форм звітів, що набирають чинності для складання звітності за наступний після оприлюднення податковий період, є чинними попередні форми. Починаючи з 3 кварталу 2023 платники податків подають до контролюючого органу Податковий розрахунок та додатки до нього з урахуванням внесених змін відповідно до Наказу № 113, використовуючи нову форму.

31 серпня податківці опублікували в Реєстрі електронних документів ідентифiкатори форми документа для Єдиного звіту з ЄСВ,ПДФО та ВЗ:

• J0500109 з додатками J0510109, J0510209, J0510309, J0510409, J0510509, J0510609 для юридичних осіб;
• F0500109 з додатками F0510109, F0510409, F0510509, F0510609 для ФОП.

📁Визначення критично важливих підприємств з 10 серпня 2023 — що нового

Мінекономіки оновлено Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Відповідний наказ опубліковано 10 серпня 2023.

Раніше ми вже наводили перелік критеріїв для визначення критично важливих підприємств при бронюванні військовозобов’язаних, відповідно до Наказу Мінекономіки від 17.02.2023 №952. Переглянути цей перелік можна за  посиланням.  Новий Наказ Мінекономіки від 14.06.2023 №5496 вніс до списку новий критерій — здійснення протимінної діяльності, надання послуг та/або виконання робіт з гуманітарного розмінування території України. Також внесено оновлення до двох критеріїв, а саме:

1. середня заробітна плата працівників підприємства, установи, організації, що здійснює діяльність у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки, має становити:
   1. не нижче середньої заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 1,5 — для підприємств, установ, організацій, які мають середню кількість застрахованих осіб — працівників не менше 50 осіб;
   2. не нижче середньої заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3 — для підприємств, установ, організацій незалежно від кількості застрахованих осіб — працівників;
2. провадження діяльності на території трьох і більше областей України, у сфері формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки. При цьому необхідно надати на підтвердження документи на право власності або оренду нерухомого майна, а також витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за місцем знаходження філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу.

Раніше ми повідомляли, що відповідно до постанови КМУ від 11 липня 2023 року № 743, для визначення підприємства критично важливим враховуватимуть суму ЄСВ. Докладно читайте за посиланням.

📁Тривалість робочого часу 2023 — обмеження протягом воєнного стану

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці нагадало про встановлену тривалість робочого часу протягом воєнного стану. 

Як повідомляється, до Держпраці звернувся працівник  із запитанням щодо кількості можливих надурочних годин на підприємстві під час воєнного стану. За повідомленням працівника, вихідні на підприємстві були встановлені як 1 день на три тижні, з тривалістю зміни 12 годин. При цьому працівників інформували, що такий графік буде до кінця року, бо під час воєнного стану кількість надурочних  годин не обмежується. Інспектори Держпраці зазначили, що такі дії суперечать трудовому законодавству та можуть бути оскаржені за допомогою звернення до поліції.

Нагадаємо основні положення щодо тривалості робочого часу протягом воєнного стану:

• У звичайний час нормальна тривалість робочого часу  не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 Кодексу Законів про працю України). Протягом воєнного стану тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Зверніть увагу: таке положення стосується не всіх працівників, а лише персоналу критичної інфраструктури Окрім того, якщо для такого працівника трудовим законодавством передбачено скорочену тривалість, то робочий час протягом воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
• Відповідно до потреб підприємства роботодавець може запровадити п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень (не більше 60 годин на тиждень для працівників критичної інфраструктури).
• Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
• У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України “Про відпустки”.
• У разі встановлення тривалості робочого часу відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону №2136 «Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку» понад визначену законодавством норму, оплачувати роботу слід у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
• Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій статті 62 КЗпП.

Детальніше про тривалість робочого часу протягом війни читайте тут. 

📁Чи можливо ділити додаткову відпустку для УБД — Держпраці

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на своєму сайті проінформували щодо особливостей надання додаткової відпустки окремим категоріям громадян, а саме учасникам бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Учасники бойових дій, постраждалі учасників Революції Гідності, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України № 3551, мають право на додаткову відпустку зі збереженням зарплати тривалістю 14 календарних днів на рік. Це передбачено у статті 77-2 Кодексу законів про працю України та у ст. 162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Для отримання такої відпустки працівник надає роботодавцю посвідчення інваліда війни або учасника бойових дій для підтвердження права на додаткову відпустку, а також заяву про надання відпустки за такою підставою. У разі демобілізації працівник також надає посвідчення  інваліда війни або учасника бойових дій.

Фахівці Держпраці наголошують, що додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війн не належить до щорічних відпусток, а є пільгою, гарантованою державою. У зв’язку з цим,  на цей вид відпусток не поширюються норми, визначені законодавством для щорічних відпусток, в тому числі стосовно поділу на частини, перенесення на інший період або виплати грошової компенсації за невикористану відпустку під час звільнення.

Про порядок надання відпустки для наведених категорій громадян читайте тут.