logo

Підстави та терміни відтермінування перевірок ДПС

Поділитись

Які є види податкових перевірок та за яких умов можна добитися відтермінування проведення перевірки, розглядаємо у цьому матеріалі.

Види податкових перевірок та порядок їх проведення

Чинне законодавство визначає такі види податкових перевірок:

  • камеральні — проводяться у приміщенні органу ДПС на основі наявних у податкових деклараціях платника податків даних, не вимагають присутності платника податків чи спеціального рішення;
  • документальні перевірки передбачають аналіз бухгалтерської та фінансової звітності, первинних документів, вчасність сплати податків, дотримання валютного законодавства, оформлення трудових відносин з працівниками у межах повноважень ДПС. Документальні перевірки можуть бути:
    • планові та позапланові;
    • виїзні та невиїзні — за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться така перевірка, або в приміщенні податкового органу;
  • фактичні — здійснюються без попередження платника податку, на основі рішення керівника органу ДПС чи у випадку наявності обставин, вказаних у ПКУ. У перевірці беруть участь декілька працівників податкової, обов’язково у присутності посадовців платника податку чи співробітника, який проводить розрахунково-касові операції. Такий вид перевірок проводиться за місцем фактичного здійснення платником податків господарської діяльності.

Документальні планові перевірки — порядок проведення

Порядок проведення документальних планових перевірок визначає стаття 77 ПКУ. Встановлено, що проведення документальної планової перевірки повинна бути внесено до плана-графіку проведення планових документальних перевірок.

Періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику:

  • незначний — раз на три календарних роки;
  • середній — раз на два календарних роки;
  • високий — один раз протягом календарного року.

План-графік проведення планових перевірок повинен бути викладений на офіційному веб-порталі ДПС до 25 грудня року, попереднього до року проведення планових перевірок.  У нього включаються платники податків, що мають ризик несплати податків та невиконання законодавства, контроль за яким здійснює ДПС.

Перевірка платника, внесеного до плану перевірок на поточний рік через внесення змін, відмінних від зміни найменування чи виправлення технічних помилок, може бути проведена:

  • не раніше 1 липня у випадку внесення змін до плану на поточний рік у першому кварталі цього року;
  • не раніше 1 жовтня, якщо план-графік перевірок на поточний рік оновлено у другому кварталі.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків з’являється виключно після вручення платнику чи його представнику:

  • копії наказу про проведення документальної планової перевірки;
  • письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Надати ці документи платнику слід не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати здійснення такої перевірки у порядку, встановленому статтею 42  ПКУ.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок

Підстави проведення документальної позапланової перевірки перелічені у пункті 78.1 Податкового Кодексу. ДПС отримує право на здійснення документальної позапланової перевірки (окрім наведених у підпункті 78.1.22 ПКУ винятків), виключно у разі надання такому платнику копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позаплановим перевіркам на підставі підпунктів 78.1.1. або 78.1.4. Податкового кодексу зазвичай передує письмовий запит про надання інформації, що надсилається платнику податків за правилами, викладеними у підпункті 73.3. ПКУ. Тобто на практиці ми отримуємо такий порядок дій:

  1. податковий орган, який отримав інформацію про порушення податкового законодавства чи наявність у звітності платника недостовірних даних, подає платнику запит стосовно надання інформації чи документів для спростування порушення;
  2. упродовж 15 робочих днів платник зобов’язаний надати відповідь на такий запит з долученням відповідних документів;
  3. за наявною практикою найчастіше ДПС вважає такі документи недостатніми та такими, що не спростовують інформації про податкове порушення, та призначає позапланову перевірку.

Сучасна судова практика передбачає, що коли суть допущеного порушення та перелік документів, які платник податків повинен надати для спростування, чітко не визначені, відповідь на неконкретизований запит платник не зможе надати, тож не зобов’язаний це робити (рішення Верховного Суду у справі №280/2578/19). Відтак запити, сформовані податківцями, повинні бути достатньо конкретизованими та обґрунтованими, щоби платник податків мав об’єктивну можливість надати відповідь.

Втрата чи пошкодження документів є підставою для перенесення перевірки

Пункт 44.5 Податкового Кодексу України передбачає, що у разі втрати платником податків відповідних документів, на основі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник повинен подати повідомлення про втрату такої документації. У цьому випадку платнику буде надано 90 днів для відновлення таких документів.

Текст пункту 44.5 ПКУ передбачає наступне:

  • У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, вказаних в пунктах 44.1 і 44.3, платник податків повинен протягом 5 днів з дня такої події письмово повідомити орган контролю за місцем обліку.
  • До повідомлення слід долучити оформлені згідно із законодавством документів, що засвідчують подію, через яку було втрачено, пошкоджено чи знищено  документи.
  • Платник податків має обов’язок відновити втрачені документи впродовж 90 календарних днів від дати подання повідомлення до органу контролю.
  • За умови подання такого повідомлення терміни перевірок слід перенести  у зв’язку з неможливістю проведення перевірки втраченої, знищеної чи пошкодженої документації. Максимальний термін перенесення перевірки складає 120 днів.
  • Варто пам’ятати, що за 90 днів платник повинен відновити документи, адже за умови невідновлення чи повторної втрати буде вважатися, що такі документи у платника відсутні.

Зауважте, що у випадку подання платником після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом документів на підтвердження показників податкової звітності, орган контролю зобов’язаний врахувати такі документи.

Слідкуй за нами
Поділитись
Коментарі

Коментарів поки що немає...

Корисні статті