Відповідальний за військовий облік на підприємстві: особливості

Військовий облік на підприємстві: хто веде, які вимоги до відповідального, який рівень доплат встановити та чи може працівник відмовитись, читайте тут.

Хто може вести військовий облік на підприємстві

Ефективна система військового обліку на підприємстві починається з чіткого розподілу обов’язків. Згідно з Порядком № 1487, відповідальність за загальну організацію обліку завжди несе керівник, проте безпосереднє виконання функцій покладається на профільних фахівців.

Пріоритет у покладанні обов’язків надається працівникам кадрової служби або підрозділу з управління персоналом. Якщо ж на підприємстві немає окремого відділу кадрів, завдання доручають спеціалісту, який фактично відповідає за облік найманих працівників.

Пункт 8 Порядку № 1487 передбачає наступне:

«Організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.

Обов’язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.

У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.»

Залежно від навантаження та штатного розпису, компанія може обрати один із двох шляхів:

1. Запровадження окремої посади для відповідального за військовий облік. У цьому випадку слід призначити «інспектора з військового обліку» (код  відповідно до Класифікатора професій 3439);
2. Або ж поєднати обов’язки, наприклад призначити діючого працівника (бухгалтера, юриста, кадровика) відповідальним за цей напрямок.

Варто звернути увагу на наявність кваліфікаційних вимог до посади відповідального за військовий облік. Незалежно від назви посади, відповідальна особа повинна відповідати вимогам професії «Інспектор з військового обліку». Це передбачає наявність освіти не нижче рівня фахового молодшого бакалавра, бакалавра або спеціаліста (початковий або перший рівень вищої освіти). Виняток з цієї норми складають лише державні службовці. Це передбачено пунктом 11 Порядку № 1487.

Відповідальний за військовий облік на підприємстві: кількість осіб

Зважаючи на кількість працівників на підприємстві, обов’язки з ведення військового обліку можуть бути покладені на одного чи кількох осіб. Докладний порядок розрахунку кількості працівників, відповідальних за військовий облік, наводить пункт 9 Порядку 1487.

Кількість відповідальних осіб прямо залежить від кількості призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що працюють у компанії. Пункт 9 Порядку № 1487 встановлює такі ліміти для державних органів, підприємств, установ та організацій:

Для ТЦК СП, органів СБУ та розвідувальних органів, а також ОМС, ці значення будуть іншими, відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 9 Порядку 1487.

Відповідальний за військовий облік: оплата праці та доплати

Питання винагороди за ведення військового обліку регулюється залежно від того, як ці функції прописані в документах працівника:

• Обов’язки прописані в посадовій інструкції — якщо в посадовій інструкції (наприклад, інспектора з кадрів) вже зазначено обов’язок вести військовий облік, окрема доплата не є обов’язковою, оскільки це частина посадового окладу;
• Додаткове навантаження. Якщо ведення військового обліку не передбачене основною посадою, працівнику встановлюється доплата на умовах суміщення (стаття 105 КЗпП).

У разі, якщо на підприємстві працює менше ніж 500 військовозобов’язаних, відповідальному за військовий облік працівнику встановлюється доплата у розмірі до 50% посадового окладу (для держслужбовців виплата здійснюється в межах економії фонду оплати праці). Таке положення передбачено пунктом 10 Порядку 1487. Остаточний розмір доплати визначається за згодою сторін трудового договору із дотриманням положень колективних угод і колективного договору за їх наявності.

Які вимоги встановлені до відповідальних за військовий облік, як проходити підвищення кваліфікації, коли слід затвердити списки відповідальних, читайте у матеріалі за посиланням.

Чи можливо працівнику відмовитись від ведення військового обліку?

На практиці, посада відповідального за ведення військового обліку передбачає великий пласт додаткових обов’язків, знання документів, вимагає додаткового підвищення кваліфікації та не завжди варта для працівника того рівня доплати. То ж розглянемо, чи може працівник відмовитися від посади відповідального за військовий облік на підприємстві.

Як зазначають фахівці Держпраці, покладення додаткових обов’язків на працівника у порівнянні з умовами раніше укладеного трудового договору можливе лише за його згодою.

Водночас, у Держпраці зазначають, що частина 3 статті 32 Кодексу Законів про працю допускає зміну істотних умов праці у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. Про зміну таких умов роботодавець зобов’язаний повідомити до запровадження таких умов (під час воєнного стану, у мирний час такий строк становить 2 місяці). Зміною істотних умов праці вважається:

зміна систем та розмірів оплати праці;

• зміни у пільгах;
• інший режим роботи;
• запровадження або відміна неповного робочого часу;
• суміщення професій та посад;
• зміна розрядів;
• зміна найменування посад;
• тощо.

Окрім того, згідно зі статтею 103 КЗпП, роботодавець може змінити умови оплати праці у бік погіршення (до прикладу, розмір доплати за ведення військового обліку), коли це безпосередньо не викликано змінами в організації праці. У цьому випадку роботодавець також зобов’язаний  повідомити працівника про зміни до початку виконання роботи в нових умовах.

При цьому роботодавцям та посадовим особам заборонено примушувати працівників до укладення трудового договору на умовах,щодо яких не досягнуто взаємної згоди. Таку вимогу містить стаття 9 КЗпП.

У випадку, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не погодився на продовження роботи в нових умовах, трудовий договір буде припинено згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП (ч. 4 ст. 32 КЗпП). При цьому, відповідно до статті 44 КЗпП при звільненні за цією підставою роботодавець виплачує працівнику вихідну допомогу у розмірі не менше ніж середній місячний заробіток.

Про це зазначили фахівці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.

Новини для бухгалтера

Читайте також інші матеріали, які можуть вас зацікавити:

• Військовий облік 2026: звіряння зі списками ТЦК та СП
• Плани щодо перегляду квоти з працевлаштування людей з інвалідністю: коли одного працівника порахують за 2
• Кодекс законів про працю замінять новим: з’явився проєкт
• Оновлені звіти щодо підакцизних товарів
• Пальне для генераторів 2026: коли подавати декларацію
• Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК
• Перевірки ДПС: як формується план перевірок та як уникнути включення
• Застосування терміналів для ФОП 1 групи перенесено: подробиці

Шановні читачі, зверніть увагу, що інформація у нашому блозі подається виключно спираючись на офіційні джерела державних органів та сертифіковані інформаційні видання. Ключові дати та числові значення показників діють станом на дату публікації статті, тому в разі їх зміни ми не змінюємо текст новини, а публікуємо нову з актуальними даними. Для уникнення помилок у роботі шукайте у нашому блозі новину із більш актуальною датою відповідно теми, що вас цікавить.