Можливі варіанти податкової реформи 2021

Поділитись

За потреби щороку Кабмін вносить зміни до п. 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, екологічного податку та рентної плати.

Встановлено, що відповідні зміни слід внести до 1 червня поточного року. Нагадаємо, що зазначені ставки не були переглянути від 2019, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не змінювалися від 2017.

Попередній законопроєкт № 5600 щодо податкової реформи

З порушенням відведених строків, відповідний проєкт зареєстровано за № 5600 від 02.06.2021 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”. Він містив, крім індексації ставок оподаткування, також і перелік серйозних змін стосовно:

  • адміністрування податків;
  • прав контролюючих органів;
  • збільшення бази оподаткування окремих податків тощо.

Оскільки під час проведення громадського обговорення до цього проєкту висунуто перелік зауважень, створено альтернативний законопроєкт  № 5600-1, що виключає частину положень попереднього проєкту, які могли спричинити негативні наслідки. Одночасно нова версія проєкту містить положення щодо індексації окремих ставок податків, а також положення щодо підвищення акцизного податку та рентної плати.

15 червня було зареєстровано ще один варіант змін до ПКУ — законопроєкт №5600-2.

Зміни у проєкті  № 5600-1

Альтернативний законопроєкт пропонує наступні зміни:

  • Ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік пропонується підвищити на 5 відсотків. вказане не стосується наступних ставок екологічного податку: за викиди двоокису вуглецю в повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості.
  • Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції за 2020 рік пропонується підвищити на 14,5%.
  • Пропонується змінити підходи до визначення одиниці виміру ставки акцизного податку на пиво  для виконання міжнародних зобов’язань. Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, Україна зобов’язана привести законодавство у відповідність до Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої. Директива передбачає, що акцизний податок, що справляється з пива, встановлюється залежно від фактичної міцності готової продукції. Новий законопроєкт пропонує замінити діючу ставку акцизу за 1 л пива ставкою за 1 л 100-відсоткового спирту, виходячи з середньозваженої міцності пива за 2019-2020 роки 4,88 відсотка об’ємних одиниць та індексу споживчих цін за 2020 рік 5%.
  • Передбачене скасування пільги з акцизного податку для платників, що здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел).
  • Ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти планується збільшити в 1,6 рази, а також встановити їхнє наступне поетапне збільшення у 8 разів до 2029 року;
  • Підвищення ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/тонну.
  • Збільшення ставок екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну.
  • Планується розширення бази оподаткування шляхом забезпечення єдиного підходу до визначення об’єкта оподаткування за допомогою класифікації видобутої мінеральної сировини у відповідності до галузевих вимог. Ця норма розроблена для уникнення суб’єктивного визначення платником податків вартості корисних копалин на його розсуд.
  • Диференціювати ставки оподаткування руд заліза залежно від розміру середньої фактичної ціни реалізації, що визначена як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, відповідно до інформації, що офіційно вказана світовим інформаційним агентством Platts, та опублікована на сайті Міністерства економіки України;
  • Встановити коригування бази оподаткування руд заліза на коефіцієнт сухої ваги товарної продукції (0,9);
  • Диференціювати ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод залежно від 9 районів річкових басейнів замість 14 басейнів річок.

Коли запрацюють зміни?

У випадку прийняття цього законопроєкту наведені зміни вступлять в силу від 1 січня 2022 року.

Слідкуй за нами
Поділитись
Коментарі

Коментарів поки що немає...

Корисні статті