logo

Перехід назад на готівку: перші тижні обов’язкового РРО

Поділитись

Перші тижні обов’язкового використання РРО: підприємці ховають термінали та приймають оплату лише готівкою через неоднозначне законодавство. Яка відповідальність за такі дії, розглядаємо тут.

З 1 січня підприємці при проведенні розрахункових операцій зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій — касові апарати чи більш сучасні та зручні програмні РРО. Закріплення за ними такого обов’язку розглядалося вже упродовж двох років і планувалося увести вже 2020 року, проте через карантин застосування РРО для ФОП перенесли.

Про обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій було відомо давно, а про намір не переносити термін застосування РРО та ПРРО Рада заявляла ще восени. Проте значна частина підприємців почала реєструвати РРО та ПРРО лише 30 грудня 2021, що викликало падіння серверів деяких програмних РРО. 

Також Гетманцев повідомив, що хоча уряд і не збирається скасовувати обов’язок застосування РРО, проте може прийняти законопроєкт щодо скасування штрафів упродовж перехідного періоду для РРО та ПРРО. Такий проєкт дозволив би уникнути штрафів підприємцям, у роботі яких виникли технічні складнощі при використанні РРО через перенавантаження серверів. Про це читайте тут

прро 2022 Штрафи за відсутність можливості оплати карткою 

Разом з тим, у підприємців виникли не лише технічні складнощі у використанні РРО. Свою роль також зіграли суперечливі консультації податківців щодо розрахункових операцій у безготівковій  формі. Через зависання кас та неясності в законодавстві підприємці почали приймати від клієнтів виключно готівкові оплати, посилаючись на відсутність POS терміналів. Штраф за невидачу чека покупцю становить:

  • 100% вартості реалізованого з порушенням товару за перше виявлене порушення;
  • 150% вартості за кожне наступне виявлене порушення.

Проте штраф за відмову покупцю у проведенні безготівкової оплати може бути більшим. Нагадаємо, що з 2011 року підприємці у населених пунктах, де більше 25 тисяч мешканців, зобов’язані надавати клієнтам можливість безготівкового розрахунку. Звільнення від приймання спеціальних платіжних засобів для оплати передбачене лише для окремих категорій підприємців та в населених пунктах до 25 тис. мешканців. Таке положення передбачено постановою Кабміну від 29.09.2010 р. № 878. 

Від обов’язку приймання спеціальних платіжних засобів звільнено:

  • заклади громадського харчування  закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
  • підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів, за винятком  автозаправних  станцій;
  • суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. мешканців.

Окрім того, постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833 передбачає обов’язок бізнесу надати споживачам можливість використання електронних платіжних засобів при проведенні оплати. За відмову споживачу в безготівковому розрахунку за придбані товари та надані послуги встановлена відповідальність:

  • за статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»;
  • та статтею 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Від початку року Держспоживслужба також інформує громадян про можливість подати скаргу на продавця щодо неможливості розрахуватися карткою. Зі свого боку, податківці теж звертають увагу бізнесу щодо необхідності забезпечення прийому від клієнтів спеціальних платіжних засобів. Окремо наголошується на такому обов’язку для підприємців, які зобов’язані використовувати РРО та ПРРО з 01 січня 2022 року.

Безготівкова оплата та проведення через РРО

Окрім наведених факторів, значну складність для підприємців становлять неясності при прийомі оплати через банківський рахунок. Адже застосування РРО та видача чека клієнту обов’язкова при проведенні розрахункової операції, до якої можна віднести оплату, проведену через POS-термінал та системи зовнішнього еквайрингу, наприклад LiqPay чи Portmone. Натомість при проведенні банківської операції — переказі коштів з одного рахунку на інший з використанням реквізитів IBAN, використання РРО та видача чека не є обов’язковою.

Тут і наявна суперечність, адже податківці з своїх навчальних матеріалах прирівняли банківські системи дистанційного обслуговування, до яких належать Приват24 та monobank,  до зовнішнього еквайрингу. Однак  у випадку оплати через системи дистанційного обслуговування Приват24 та monobank оплата покупки проходить через банківську систему з відображенням усіх реквізитів та умов угоди.

Наявні роз’яснення фахівців ДПС щодо розрізнення розрахункових та банківських операцій  лише плутають підприємців суперечливими вимогами. Спеціалісти вважають, що однозначно прояснити ситуацію можливо лише через внесення уточнень до законодавства.

Актуальні новини для вас

Зверніть увагу на пов’язані матеріали:

Слідкуй за нами
Поділитись
Коментарі

Коментарів поки що немає...

Корисні статті