Чи правомірним є примушення працівника йти у відпустку без збереження зарплати?

Поділитись

Податківці інформують стосовно правомірності змушування працівників писати заяви на відпустку без збереження заробітної плати

Хто може отримати відпустку?

Відпустку можуть отримати працівники, що перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузі, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Це визначає ст. 2 Закону України “Про відпустки”.

Які правила надання відпустки без збереження зарплати?

Закон “Про відпустки” визначає можливість надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:

  • відпусток, що надаються працівникам в силу суб’єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов’язковому порядку
  • відпусток, що надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника).

Стаття 25 Закону України “Про відпустки” визначає перелік випадків, у разі настання яких надання відпустка без збереження зарплати за заявою працівника надається обов’язково. Про нюанси надання додаткових відпусток читайте тут

Також визначено можливість надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати за погодженням сторін. Стаття 26 Закону “Про відпустки” встановлює, що за сімейними обставинами та з інших причин роботодавець може надавати відпустку без збереження зарплати на термін, що не перевищує 15 к. д. на рік.

Цей термін може бути перевищено в разі запровадження карантину. Відповідно до статті 84 Кодексу Законів про працю, перебування у відпустці без збереження зарплати на час карантинних заходів не включається до передбаченого законом терміну в 15 календарних днів. Докладно про надання відпустки під час карантину читайте тут.

Відповідно до положень законодавства, таке надання працівникам відпусток без збереження зарплати повинно здійснюватися в інтересах працівників, що визначається у статтях 25 та 26 Закону України «Про відпустки», а також статті 84 КЗпП. Отже, визначено, що відпустки без збереження зарплати надаються насамперед за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця.

Нагадаємо, нещодавно набув чинності закон про надання батькам при народженні дитини оплачуваної відпустки тривалістю до 14 днів за рахунок роботодавця.

Відповідальність за примус до виходу у неоплачувану відпустку

Податківці зазначають, що тиск на працівника для отримання заяви про надання неоплачуваної відпустки в будь-якій формі є протиправним.

У випадку порушення законодавства про працю та своїх трудових прав, працівники мають право звернутися зі скаргою:

  • до профспілки;
  • до Державної служби України з питань праці;
  • до суду.

Примус працівника до написання заяви на відпустку без збереження зарплати, що доведений у суді чи підтверджений Держпраці є ризиком як для підприємства, так і для його керівництва, і відповідальність за нього може бути не тільки дисциплінарною і адміністративною, але й кримінальною.

Відпустки без збереження зарплати: особливості

Нагадаємо деякі особливості надання неоплачуваних відпусток:

  • Рекомендовано подавати заяву про неоплачувану відпустку із зазначенням конкретного періоду.
  • Роботодавцю слід видати наказ про надання працівнику неоплачуваної відпустки із вказанням підстав надання відпустки, а також терміну її тривалості.
  • Роботодавець не може змушувати працівника вийти у неоплачувану відпустку, це є неправомірними діями, за які настає адміністративна та кримінальна відповідальність.
  • Відпустка без збереження зарплати надається на бажання працівника та за згоди роботодавця. 
  • Неоплачувана відпустка не подовжується на вихідні та святкові дні.
  • Невикористана можливість відпустки без збереження зарплати не може бути перенесена на інші періоди.

🎯 Нарешті розрахунок середньої зарплати для лікарняних та відпускних буде здійснюватися автоматично. У програмах 1С:Підприємство та BAS з’явився спеціальний Модуль «ВідЛік».

Слідкуй за нами
Поділитись
Коментарі

Коментарів поки що немає...

Корисні статті