Нові суми ЄСВ з 1 грудня – чи стосуються роботодавців?

Зміни у сумі ЄСВ для роботодавців та ФОП у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму та мінзарплати з 1 грудня 2021.

Як ми повідомляли у попередньому матеріалі, з 01.12.2021 підвищено розмір мінімальної зарплати:

• місячний розмір — 6500 гривень;
• погодинний розмір — 39,12 гривні.

Таким чином, з 1 грудня також збільшиться мінімальна та максимальна база для нарахування ЄСВ, які становитимуть 1430 гривень та 97 500 гривень відповідно.

• Збільшення мінімалки та прожиткового мінімуму з 1 грудня

Розглянемо практичне використання цих показників від 01.12.2021

Як працедавці розраховують ЄСВ за працівників 2021

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, визначена як добуток мінімального розміру зарплати на розмір внеску, законодавчо передбачений у місяці, за який нараховується дохід, яка підлягає сплаті щомісяця.

Як застосовується ставка ЄСВ до зарплати працівників:

• основні працівники — ставка ЄСВ 22% становитиме не менше за мінімальний страховий внесок 1430 грн з 1 грудня 2021;
• працівники, що працюють за сумісництвом — єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотків від фактичної заробітної плати.
• працівники, що є особами з інвалідністю — працедавці повинні застосовувати ставку 8,41 відсотків від фактичної суми нарахованої заробітної плати.

Підіб’ємо підсумки: мінімальна ставка єдиного внеску, яку роботодавцеві слід буде сплатити за працівника, за виключенням осіб з інвалідністю, з 1 грудня 2021 року повинна становити не менше за 1430 гривень.

Верхня межа ЄСВ також зростає. З 1 грудня 2021  максимальна база для нарахування ЄСВ складатиме 97 500 грн. Розраховувати розмір ЄСВ з 1 грудня слід за ставкою 22% від розміру заробітної плати працівника або його винагороди.

Розмір ЄСВ для самозайнятих осіб 3 1 грудня 2021

Підвищення розміру мінімального прожиткового мінімуму з 1 грудня 2021 року також позначиться на розмірі єдиного соціального внеску, який сплачуватимуть фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування

 Варто зауважити, що від 1 січня 2021 року фізичні особи-підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, мають право не сплачувати за себе ЄСВ у випадку, якщо вони не отримали прибуток протягом звітного періоду.

Отже, у випадку, якщо фізособа-підприємець не отримала прибуток впродовж звітного періоду чи окремого місяця такого періоду, такий ФОП може самостійно визначити базу нарахування у межах мінімального страхового внеску, тобто від 1430 до 97 500 гривень від 1 грудня 2021.

У разі відсутності чистого доходу у самозайнятої особи протягом певного звітного періоду, самозайнята особа може не визначати базу нарахування єдиного соціального внеску, а відповідно, не сплачувати єдиний внесок за період відсутності доходу — навіть протягом року. Одночасно варто наголосити, що за час, за який не сплачується єдиний внесок, відсутнє нарахування страхового стажу. Отже, платити чи не платити ЄСВ у разі відсутності доходу, залишається на розсуд фізичної особи підприємця.

Нагадаємо, що від 1 січня 2021 фізособи-підприємці на загальній та спрощеній системі оподаткування знаходяться у трудових відносинах, то мають право не сплачувати єдиний внесок за себе у випадку, якщо працедавець за основним місцем зайнятості сплатив за них ЄСВ у розмірі, що не менший від законодавчо встановленого мінімального страхового внеску.

Варто зауважити, що у випадку, якщо працедавець сплатив за таких ФОП ЄСВ, проте зробив це у меншому за передбачений законодавством розмір, таким ФОПам необхідно сплатити за себе єдиний внесок у розмірі, не меншому від мінімального внеску.

Зауважимо, що податківці неодноразово наголошували на необхідності для працюючих ФОП перевіряти сплату за них ЄСВ роботодавцем.

Також зазначається право фізичних осіб підприємців, що перебувають у трудових відносинах, добровільно сплачувати ЄСВ за себе у межах граничних розмірів ЄСВ, додатково до сплати єдиного внеску за них працедавцем.

Читайте також: Як ФОП платять ЄСВ за 4 квартал 2021 — сума, рахунки, хто звільнений від сплати

Чи зміниться єдиний податок з 1 грудня 2021?

Передбачені Податковим кодексом України ставки єдиного податку у 2021 році становлять:

• 1 група єдиного податку –  до 10% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, законодавчо передбаченого станом на 1 січня звітного року;
• 2 група єдиного податку  – до 20% від розміру мінімальної заробітної плати, законодавчо передбаченої станом на  на 1 січня звітного року;
• 3 група єдиного податку – у відсотках до доходу. Згідно з пунктом 293.3 Податкового Кодексу відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
  • 3 % доходу – у разі сплати податку на додану вартість;
  • 5 % доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Таким чином, максимальні розміри ставок єдиного податку впродовж усього 2021 року складатимуть:

• платники 1 групи єдиного податку – 227 гривень на місяць;
• платники 2 групи єдиного податку – 1200 гривень на місяць.

Відповідно, оскільки для 1-2 груп єдиного податку Податковий Кодекс передбачає обчислення розміру ставки відповідно до розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, які затверджені станом на січень звітного року, з 1 грудня 2021 року максимальні ставки єдиного податку не зазнають змін.

Варто пам’ятати, що такі ставки наводить Податковий Кодекс України, і вони є максимальними розмірами. Фактичні ставки для адміністративно-територіальних одиниці визначають органи місцевого самоврядування.

Випадки, коли ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи для ФОП у розмірі 15 %:

1. до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 Податкового Кодексу;
2. до доходу, отриманого від ведення діяльності, не вказаної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3. до доходу, отриманого при використанні іншого способу розрахунків, ніж передбачений главою ПКУ “Спрощена система оподаткування, обліку та звітності”;
4. до доходу, отриманого від провадження видів діяльності, що не дають права використовувати спрощену систему оподаткування;
5. до доходу, отриманого платниками першої чи другої групи від здійснення діяльності, не передбаченої у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 ПКУ.