Основні засоби знищено чи зруйновано – що з ПДВ?
Втрата основних засобів внаслідок знищення або руйнування — податківці пояснили, у яких випадках можна не нараховувати зобов’язання з податку на додану вартість.
Ліквідація основних засобів 2023
Податківці опублікували на ресурсі ЗІР роз’яснення щодо випадків не нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у випадку ліквідації основних засобів.
У випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування вважається операцією з постачання таких ОЗ за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Відповідне положення встановлене підпунктом 189.9 Податкового кодексу України.
Водночас, зазначене положення не стосується випадків ліквідації основних виробничих чи невиробничих засобів внаслідок:
- знищення або руйнування таких ОЗ через обставини непереборної сили;
- в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, наприклад, у випадку викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджене відповідним документом;
- якщо такі ОЗ були знищені, розібрані тощо, і внаслідок такого перетворення їхнє використання за початковим призначенням неможливе. У цьому випадку платник податку також повинен подати до органу контролю відповідний підтверджувальний документ.
Таким чином, у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням чи руйнуванням внаслідок дії форс мажору чи інших випадків без згоди платника податку, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються. Варто звернути увагу, що при цьому факт знищення або руйнування необхідно документально підтвердити відповідно до законодавчих вимог.
Які документи вважають підтвердними у разі ліквідації ОЗ без згоди платника ПДВ
Наведемо документи, що можуть виступати підтвердними документами у випадку ліквідації основних виробничих чи невиробничих засобів без згоди платника ПДВ:
- сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс мажору), отриманий згідно положень Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР;
- акт про пожежу. Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу, складений за формою відповідно до додатку 1 до Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030. Акт складає представник центрального органу виконавчої влади чи територіальний орган, або інший державний орган, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку № 2030. Передбачено, що акт про пожежу необхідно скласти на місці пожежі не більш ніж за 24 годин з моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви. Акт підписує комісія, до складу якої входить не менше 3 осіб (представник центрального органу виконавчої влади/територіального органу/іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об’єкта або його представник та свідок або поліцейський). Акт про пожежу повинен містити відомості, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Варто звернути увагу, що подальше внесення правок та доповнень до акта неможливе. Протягом воєнного стану після закінчення воєнних дій та повернення контролю держави над раніше окупованими територіями можливе складення акта протягом 1 місяця з моменту повідомлення про пожежу чи подання відповідної письмової заяви. У цьому випадку можливе невключення до складу комісії власника об’єкта або його представника за умови його відсутності з причин евакуації, загибелі або отримання тілесних ушкоджень тощо;
- у разі викрадення основних засобів — витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;
- інші документи, що підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, відповідно до українського законодавства.
Для визначення документів, що можуть підтверджувати знищення, розібрання або перетворення основного засобу в іншій спосіб, внаслідок використання ОЗ за первинним призначенням неможливе, слід враховувати Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561. Підпункти 42–44 Методрекомендацій передбачають, що для визначення непридатності ОЗ до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівник підприємства повинен створити комісію. Надалі комісія повинна:
- провести безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;
- визначити причини невідповідності критеріям активу;
- встановити осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття ОЗ з експлуатації та внести пропозиції щодо їхньої відповідальності;
- встановити можливість продажу/передачі об’єкта іншим підприємствам, використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні основних засобів, визначити кількість і вартість таких елементів;
- скласти та підписати акти на списання ОЗ.
Отже, у разі ліквідації ОЗ у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, платник податку має право не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за умови подання до ДПС належним чином оформленого акта на списання ОЗ за довільною формою. Зазначений акт повинен містити всі необхідні дані для ідентифікації операції, а також мати необхідні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання ОЗ такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення ОЗ в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
Варто зазначити, що чинна редакція Податкового Кодексу України не передбачає порядку подання платником податку органу контролю документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. Зважаючи на це, платник податку подає копії таких документів органу контролю у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит органу контролю особисто платником податків/уповноваженою особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з накладенням ЕЦП.
Зазначену інформацію податківці оприлюднили на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 101.27.
Актуальні новини за останній час
Читайте також:
- Як відобразити суми відпускних у Додатку Д1 до об’єднаної звітності 2023 при відпустці, що починається в одному періоді, а закінчується в іншому.
- Податківці визнали, що ТТН не є первинним документом — деталі.
- Які документи про військовий облік зобов’язаний подати працівник роботодавцю та чи можна його звільнити за неподання — інформує Федерація Профспілок України.
- Пільги воєнного часу з податку на землю, нерухомість та інше — деталі Законопроєкту 7632
- Приклади заповнення поля Призначення платежу для сплати податків та ЄСВ відповідно до нових правил.
- Як зберігати кадрову документацію під час війни — Держпраці.
Коментарів поки що немає...