Облік грантів і цільового фінансування неприбуткової організації

Грант чи цільове фінансування — це не «вільні» гроші. Розбираємо, як НПО обліковувати їх на рахунку 48, коли визнавати дохід за НП(С)БО 15 і що загрожує неприбутковому статусу за нецільове використання.

Для громадської організації, благодійного фонду чи асоціації грант — це не «вільні» гроші, а зобов’язання. Кожна гривня має бути витрачена на ту мету, заради якої її дали, і підтверджена документами — інакше організація ризикує не лише репутацією перед донором, а й самим неприбутковим статусом. На практиці саме облік цільових надходжень найчастіше стає зоною помилок: кошти змішують зі «звичайними», передчасно визнають доходом або витрачають не за призначенням.

У цьому матеріалі — як коректно обліковувати гранти й цільове фінансування в неприбутковій організації: чим грант відрізняється від пожертви, на якому рахунку це вести, коли визнавати дохід і що каже Податковий кодекс про збереження статусу.

Якщо вас цікавить вужча тема — облік пожертв, гуманітарки та грантів саме у благодійному фонді — читайте окрему статтю: Облік пожертв, грантів і гуманітарки в благодійному фонді.

Цільове фінансування, цільові надходження і грант: у чому різниця

Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (№5073-VI) у статті 6 розрізняє два близькі, але не тотожні поняття:

• Благодійна пожертва — безоплатна передача коштів, іншого майна чи майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення наперед обумовлених цілей. Обов’язкового строку використання немає.
• Благодійний грант — цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана у строк, визначений благодійником. І ключова відмінність: суми гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, повертаються благодійнику як поворотна фінансова допомога.

Тобто грант завжди має дві «прив’язки» — мету і строк. Невикористане доведеться повертати. Саме тому облік гранту суворіший за облік звичайної пожертви, і саме тому його не можна вести «на загальних підставах». У бухгалтерському обліку обидва ці надходження належать до цільового фінансування і цільових надходжень — коштів, отриманих для фінансування конкретних заходів.

Гранти та неприбутковий статус: вимоги Податкового кодексу

Щоб організація зберігала неприбутковий статус (і не була платником податку на прибуток), мають одночасно виконуватися дві умови статті 133.4 Податкового кодексу:

• Заборона розподілу доходів (пп. 133.4.1). Установчі документи повинні містити заборону розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів організації, працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних осіб.
• Виключно статутне використання (пп. 133.4.2). Доходи використовуються виключно для фінансування видатків на утримання організації, реалізації мети та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Гранти й цільові надходження повністю підпадають під другу умову: вони мають бути використані лише на статутну мету. За позицією податкової, цільові гранти самі по собі не загрожують неприбутковому статусу — за умови їх цільового використання.

Що буде за нецільове використання

• Самонарахування (пп. 133.4.3). При недотриманні вимог організація зобов’язана подати звіт і самостійно нарахувати податкове зобов’язання, виходячи із суми операції нецільового використання активів; її виключають з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
• Виявлення органом (пп. 133.4.4). Якщо порушення виявляє контролюючий орган, податок, штрафні санкції і пеня нараховуються з першого числа місяця, в якому вчинено порушення.
• Ставка. Податкове зобов’язання рахується за ставкою 18% (стаття 136.1 ПКУ) від суми коштів, витрачених не за цільовим призначенням, та/або суми доходу, розподіленого серед засновників, членів чи працівників. Цю суму відображають у частині II Звіту про використання доходів.

Важливо: під час воєнного стану окремі правила виключення з неприбуткового статусу модифіковані (підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ). Загальний принцип цільового використання це не скасовує.

📥 Чек-лист: як вести облік гранту, щоб донор і ДПС прийняли звіт (DOCX)

Бухгалтерський облік цільового фінансування

На якому рахунку обліковувати цільові кошти

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень (гранти, дотації, субсидії, капітальні трансферти тощо) обліковують на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» (Інструкція про застосування Плану рахунків, наказ Мінфіну №291):

• за кредитом — отримані кошти цільового призначення;
• за дебетом — використані суми за напрямами, визнання їх доходом та повернення невикористаних сум.

Коли визнавати дохід за стандартом «Дохід»

Сам факт надходження коштів не означає дохід. Порядок визнання регулюють пункти 16–19 НП(С)БО 15 «Дохід» (наказ Мінфіну №290):

• Загальне правило (п. 16). Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки немає підтвердження, що воно буде отримане і що організація виконає умови щодо нього.
• Поточні витрати (п. 17). Фінансування на поточні витрати визнається доходом у тих періодах, у яких понесено пов’язані з ним витрати.
• Капітальні інвестиції (п. 18). Фінансування на придбання основних засобів чи нематеріальних активів визнається доходом протягом строку корисного використання об’єктів пропорційно нарахованій амортизації. Для цього зазвичай застосовують транзитний рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів» (це методологічний вибір, а не пряма вимога норми).
• Компенсація вже понесених витрат (п. 19). Фінансування для компенсації витрат (збитків), яких уже зазнала організація, та підтримка без умов витрачання визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Типова схема проведень

Субрахунки доходу (718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» / 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів») та рахунки витрат залежать від облікової політики організації. Нижче — загальна логіка, а не єдино можливий варіант.

Окрема стаття з прикладом обліку основних засобів, придбаних за рахунок цільового фінансування: Основні засоби: придбання за рахунок коштів цільового фінансування.

ПДВ та оподаткування грантів

Тут менше однозначності, тому — лише підтверджені орієнтири:

• Поріг реєстрації платником ПДВ. Обов’язкова реєстрація настає при перевищенні обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн за останні 12 місяців (стаття 181.1 ПКУ). Чи враховується у цьому обсязі вартість безоплатних послуг, наданих за рахунок грантових коштів (а також чи виникає ПДФО та військовий збір), — предмет окремих роз’яснень податкової; у спірних ситуаціях варто отримати індивідуальну податкову консультацію.
• Гуманітарна допомога. Може ввозитися благодійною організацією за спрощеною процедурою з реєстрацією в автоматизованій системі «Гуманітарна допомога» (АС ГД) — без сплати ввізного мита та ПДВ (з окремими винятками). Її обсяги відображають у додатку ГД до Звіту про використання доходів неприбуткової організації.

Грант сам по собі не є оплатою за постачання товарів чи послуг. Але ПДВ-наслідки можуть виникати на боці витрачання коштів (придбання у постачальника — платника ПДВ). Конкретику з’ясовуйте під свій випадок.

Документи та звітність

Перед донором

Підставою для обліку гранту є грантовий договір (із зазначенням мети, строку та умов використання) і кошторис (бюджет проєкту). Усі витрати підтверджуються первинними документами, прив’язаними до цільового призначення. Звіт перед донором складають за формою та у строки, передбачені договором.

Перед державою: Звіт про використання доходів

Усі організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (форма за наказом Мінфіну №553 від 17.06.2016):

• Звичайний строк — як для декларації з податку на прибуток (стаття 46.2 ПКУ): для річного періоду — протягом 60 календарних днів після звітного року.
• При порушенні протягом року — Звіт подають за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено порушення, у строк для місячного періоду — протягом 20 календарних днів (пп. 133.4.3 + пп. 49.18.1 ПКУ), із самостійним нарахуванням і сплатою податку.

Як BAS закриває роздільний облік за проєктами і джерелами

Головна технічна складність гранту — роздільний облік: кожне джерело й кожен проєкт треба вести окремо, щоб у будь-який момент показати донору й податковій, скільки отримано, на що витрачено і скільки залишилось. Рішення BAS для неприбуткових організацій дозволяє вести облік цільового фінансування в розрізі проєктів і договорів, відстежувати залишки за кожним грантом і формувати звітність без ручного зведення в таблицях.

Детальніше — на сторінці рішення: BAS для неприбуткових організацій.

Висновок

Грант і цільове фінансування — це гроші «з умовами»: мета, строк, документальне підтвердження. Облік будується на трьох опорах: рахунок 48 у бухгалтерії, визнання доходу за НП(С)БО 15 (тільки під понесені витрати чи амортизацію), і збереження неприбуткового статусу за статтею 133.4 ПКУ через виключно цільове використання. Помилка на будь-якій опорі коштує дорого — аж до виключення з Реєстру і податку 18%. Налагоджений роздільний облік за проєктами знімає більшість ризиків ще до того, як вони стануть проблемою.

Хочете вести облік грантів без ручного зведення таблиць? Дізнайтеся про BAS для неприбуткових організацій.

Джерела

• Податковий кодекс України №2755-VI — статті 133.4, 136.1, 181.1, 46.2, 49.18.1: zakon.rada.gov.ua
• Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» №5073-VI, стаття 6: zakon.rada.gov.ua
• НП(С)БО 15 «Дохід» (наказ Мінфіну №290 від 29.11.1999), пункти 16–19: zakon.rada.gov.ua
• Інструкція про застосування Плану рахунків (наказ Мінфіну №291), рахунок 48: zakon.rada.gov.ua
• Наказ Мінфіну №553 від 17.06.2016 — форма Звіту про використання доходів: zakon.rada.gov.ua
• Державна податкова служба України — Звіт про використання доходів: tax.gov.ua
• Держмитслужба України — оформлення гуманітарної допомоги (АС ГД): customs.gov.ua