logo

Відпустки без збереження зарплати під час війни: підводні камені

Поділитись

Роз’яснення юристів про особливості надання щорічних основних відпусток та неоплачуваних відпусток упродовж воєнного стану.

Вінницький Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснює особливості надання під час воєнного стану в Україні щорічних основних відпусток та відпусток за власний рахунок. Розглядаємо найчастіші питання, що цікавлять працівників.

Яка максимальна тривалість відпустки за власний рахунок?

На час карантину, запровадженого Кабінетом міністрів для запобігання поширенню Covid-19, знято обмеження щодо тривалості неоплачуваної відпустки на основі статті 26 Закону України «Про відпустки»  № 504/96-ВР. Нагадаємо, що карантин на території України продовжено до 31 серпня. до цієї ж дати попередньо продовжено мобілізацію та воєнний стан. Докладніше читайте за посиланням. 

Закон №2136 передбачає, що упродовж ВС роботодавець може надавати працівнику неоплачувану відпустку відповідно до статті 26 за заявою працівника. При цьому заборонено примушувати працівника до написання заяви на відпустку за власний рахунок. Тобто неоплачувану відпустку відповідно до положень статті 26 може ініціювати виключно працівник, а не роботодавець. Відповідна норма передбачена  у частині третій статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»  №2136. Наразі, через воєнний стан,  максимальна тривалість перебування у неоплачуваній відпустці не обмежується, проте вирішується за узгодженням сторін. 

Зверніть увагу, для щорічної основної оплачуваної відпустки під час ВС визначена тривалість 24 календарних дні. У разі, коли  тривалість щорічної основної відпустки більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки надається після завершення воєнного стану. Надання щорічної відпустки працівнику відбувається відповідно до графіку відпусток. За потреби, можуть бути внесені зміни до графіку відпусток, які попередньо узгоджуються між роботодавцем і працівником.

Нагадаємо, що випадки, коли неоплачувану відпустку ініціює роботодавець, а не працівник, розцінюються як порушення законодавства про працю. При цьому до роботодавця застосовується відповідальність згідно зі статтею 172 Кримінального кодексу України. Що робити у разі, коли підприємство не має коштів на оплату роботи працівників, ми повідомляли у попередніх матеріалах. 

Наразі найбільш зручним варіантом вирішення цієї ситуації є призупинення трудового договору, яке не передбачає звільнення, а зупинку виконання та відповідно оплати роботи.

Роботодавець відмовляє у відпустці під час війни?

Хоча на практиці працівники часто зустрічаються з примусовим відправленням у неоплачувану відпустку, також можуть бути випадки, коли роботодавець навпаки не відпускає працівника у відпустку.

Зверніть увагу: у випадку, якщо працівник зайнятий на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовитися надавати працівнику відпустку за власний рахунок на підставі статті 26 Закону про відпустки або щорічну основну відпустку.

Передбачено лише два випадки для обов’язкового надання відпустки працівнику під час війни:

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Чи можна звільняти працівників під час воєнного стану?

Під час воєнного стану заборонено звільняти мобілізованих працівників, які виконують свої військові обов’язки в Збройних силах України, передбачених законодавством збройних формуваннях, у тому числі в ТРО. Тобто працівника-тероборонівця звільнити не вийде.

Наразі Закон №2136 передбачає звільнення працівника:

  • у період відпустки;
  • у період тимчасової непрацездатності працівника, за винятком непрацездатності у зв’язку з  вагітністю та пологами.

Інші новини для вас

Читайте також інші актуальні матеріали:

Слідкуй за нами
Поділитись

Коментарів поки що немає...

Корисні статті