Єдиний зарплатний податок – яким буде об’єднання ЄСВ, ПДФО та ВЗ?

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що запроваджує єдиний зарплатний податок. Автори пропонують об’єднати ПДФО, ЄСВ та ВЗ у єдиний податок з поступовим зменшенням ставки з 29% до 20%.

Єдиний зарплатний податок — що передбачає новий проєкт?

Нещодавно ми інформували про ініціативу голови комітета ВРУ з питань фінансів та податкової політики Данила Гетманцева щодо об’єднання податків. Докладніше про його пропозицію щодо об’єднаного податку та обмежень щодо можливості ФОП виконувати роль найманих працівників читайте за посиланням. 

При цьому Гетманцев зазначав, що упродовж поточного року планується знизити податкового навантаження на доходи фізичних осіб. Це можна було реалізувати кількома способами, наприклад, через зниження ставки податку на доходи фізичних осіб. Натомість наразі розглядається пропозиція щодо об’єднання ПДФО, військового збору та єдиного внеску в одному податку.

25 січня 2022 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №6548 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».

Автори проєкту вважають, що така реформа сприятиме детінізації оплати праці, а також зменшить навантаження на фонд оплати праці. У пояснювальній записці зазначається, що наразі легальне оподаткування зарплати працівника коштує для роботодавця дуже дорого. Передбачається, що внесений законопроєкт спростить адміністрування підприємством та податків на працю та сприятиме легалізації праці, а відповно і зростанню соціальної захищеності працівників.

Що пропонується змінити для введення об’єднаного податку

За даними пояснювальної записки до законопроєкту №6548, пропонується об’єднати ПДФО, військовий збір та єдиний соціальний внесок в один об’єднаний податок. Ставку такого податку планується поступово знижувати. Зокрема, у разі прийняття цього законопроєкту об’єднаний податок буде застосовуватися вже з 2023 року у ставці 29% з поступовим зниженням податку упродовж трьох років. Кінцевим розміром повинна стати ставка 20 відсотків, застосування якої почнеться у 2026 році.

Новий податок матиме назву податок на доходи фізичних осіб. 

Законопроєкт №6548 передбачає тимчасові ставки оновленого податку на доходи фізичних осіб у таких розмірах:

• від 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно ставка складатиме 29%;
• від 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно буде застосовуватися ставка у розмірі 26 відсотків;
• з 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року включно передбачене застосування ставки величиною 23%.

Окрім наведеного, законопроєкт передбачає перелік витрат, що надаватимуть працівнику право на використання податкової знижки. Наприклад, таке право буде надаватися працівникам, які мають на утриманні двох і більше неповнолітніх дітей, або утримують батьків віком понад 80 років.

Указані зміни пропонується внести до Податкового Кодексу. Разом з тим, ряд змін передбачає також серйозних змін іншого законодавства. Наприклад, законопроєкт №6548 передбачає скасування Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Автори проєкту переконані, що прийняття цього проєкту не призведе до втрат бюджету, а навпаки стимулюватиме додаткові надходження та зростання споживчого попиту.

Як планується привести законодавство у відповідність до законопроєкту № 6548

Запропоновані законопроєктом зміни потребують серйозного узгодження з іншим законодавством. Для погодження положень цього проєкту та чинного законодавства Кабінету Міністрів України доручається розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проєкти Законів щодо приведення у відповідність інших Законів України до норм цього Закону.

Окрім того, Кабмін також повинен у строк до 01 липня 2022 реалізувати в мобільному застосунку Дія відображення помісячної інформації щодо сум сплаченого фізичними особами податку на додходи фізичних осіб.

Автори законопроєкту №6548 зареєстрували також пов’язаний законопроєкт №6549, що передбачає внесення змін до Бюджетного Кодексу України.

Як пропонується оновити Бюджетний Кодекс у зв’язку із введенням об’єднаного податку

Окрім законопроєкту №6548, його розробники зареєстрували також законопроєкт №6549 щодо оновлення Бюджетного Кодексу.

У зв’язку із запровадженням об’єднаного податку та збільшенням бази і ставки ПДФО законопроєкт пропонує внести наступні зміни:

• до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад відносити:
  • 27% ПДФО (крім винятків згідно пункту 1-1 частини другої статті Бюджетного Кодексу), що сплачується чи перераховується відповідно до положень Податкового Кодексу на відповідній території, окрім Києва та Севастополя;
  • 18% ПДФО (крім винятків згідно пункту 1-1 частини другої статті БКУ), що сплачується чи перераховується відповідно до положень Податкового Кодексу на території Києва та зараховується до бюджету міста Києва;
  • 100% ПДФО (крім винятків згідно пункту 1-1 частини другої статті БКУ), що сплачується чи перераховується відповідно до положень ПКУ на території Севастополя та зараховується до бюджету Севастополя;
  • 7% ПДФО (крім винятків згідно пункту 1-1 частини другої статті БКУ), що сплачується чи перераховується відповідно до ПКУ на відповідній території, планується відносити до доходів загального фонду бюджету АР Крим та обласних бюджетів;
• встановити розмір ставок ПДФО, крім податку, встановленого у пункті 1-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу, що сплачується відповідно до ПКУ:
  • у розмірі 66% на відповідній території України, крім Києва та Севастополя;
  • у розмірі 82% на території Києва.

Також встановлюється збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Зазначені суми будуть спрямовані  на відрахування до Пенсійного фонду та ФСС для забезпечення: 

• загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
• державного соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності;
• державного страхування на випадок нещасного випадку на виробництві чи  професійного захворювання, що призвели до непрацездатності;
• загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Планується, що цей  проєкт забезпечить перерозподіл бюджетних надходжень від об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, до місцевих бюджетів, ПФУ та ФСС.

Коли наберуть чинності ці проєкти?

Передбачено, що у разі прийняття обидва законопроєкти вступлять в дію з 01 січня 2023 року. 

При цьому набирають чинності з дня, наступного за датою офіційної публікації:

• пункти 3 та 5 розділу ІІ “Прикінцеві положення” законопроєкту №6548;
• пункти 2 та 3 розділу ІІ “Прикінцеві положення” законопроєкту №6549.

 Інші новини за останній час

Вас також можуть зацікавити такі статті:

• Хто підлягає відстороненню через невакцинацію з 31 січня, як скласти наказ про відсторонення та за яких умов працівника не можна відсторонити, розглядаємо тут
• Проєкти штрафів по РРО від Гетманцева — що пропонується? 
• Як заповнюємо нову форму повідомлення про прийняття на роботу 2022? Роз’яснення від фахівців Держпраці 
• Основні порушення трудового законодавства і відповідальність за них у цій статті 
• Як нараховуються штрафи за протермінування реєстрації ПН та РК протягом карантину — свіже рішення Верховного Суду