logo

Законопроєкт 15111-д прийнято: оподаткування доходів з цифрових платформ у деталях

Поділитись

ВР прийняла в цілому проєкт Закону № 15111-д щодо оподаткування доходів з цифрових платформ (Пром, ОЛХ, Uber, Glovo тощо). Головні зміни для користувачів і бізнесу.

 

Законопроєкт 15111-д про оподаткування доходів з цифрових платформ

Нагадаємо, однією з вимог МВФ для надання подальшого кредитування Україні було прийняття так званого закону про податок з продажів на цифрових платформах (відомий, як “податок на ОЛХ”). Цей закон покликаний запровадити спрощений режим оподаткування за зменшеною ставкою, що покладає обов’язки податкового агента на цифрову платформу. У квітні Верховна Рада прийняла проєкт № 15111-д у першому читанні з доопрацюванням положень (деталі тут).

Станом на 09.06.2026, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».

Зазначений проєкт передбачає:

  • запровадження системи міжнародного обміну інформацією;
  • та оновлений підхід до оподаткування доходів, отриманих з використанням цифрових платформ.

Ухвалення законопроєкту №15111-д є частиною зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, Європейським Союзом та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). 

Нові правила розроблені в рамках пакету реформ за програмою співпраці з МВФ. Вони повністю відповідають європейській Директиві ЄС DAC 7 та Модельним правилам ОЕСР, які регулюють автоматичний обмін інформацією про доходи користувачів онлайн-сервісів. Крім того, цей крок дозволить Україні приєднатися до Багатосторонньої угоди DPI, де вже працюють понад 30 країн, переважно з ЄС. 

Кого стосується законопроєкт 15111-д?

Майбутній закон торкнеться як українських, так і закордонних компаній, які надають цифрові послуги на нашому ринку. Йдеться про сервіси таксі, доставки, оренди житла та онлайн-торгівлі, серед яких Розетка, Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber тощо. Головна мета — адаптувати українські правила до європейських стандартів, вивести доходи з «тіні» та створити рівну конкуренцію для всіх. 

Самі онлайн-платформи підтримують ці зміни. Бізнес зазначає, що єдині правила звітності допоможуть побудувати довіру між державою, компаніями та користувачами, а також зроблять ринок прогнозованим. Планується, що нововведення почнуть діяти з початку 2027 року, тож компанії матимуть час, щоб підготувати свої технічні та бізнес-процеси. 

Як працюватиме міжнародний обмін інформацією (DPI / DAC 7)

Ухвалений документ запускає автоматичний обмін даними за Модельними правилами ОЕСР, які базуються на європейській Директиві ЄС 2021/514 (DAC 7).

Згідно з новими правилами:

  • Державна податкова служба України щороку отримуватиме від податківців інших країн інформацію про заробітки українців на закордонних цифрових платформах і натомість передаватиме аналогічні дані про іноземців.
  • Обмін почнеться після того, як Україна офіційно підпише Багатосторонню угоду DPI чи інші відповідні міжнародні договори.

Компанії-оператори платформ будуть зобов’язані ідентифікувати підзвітних продавців, збирати дані про їхні операції, зареєструватися в Державній податковій службі України та раз на рік подавати звіти.

Перший такий обмін інформацією запланований на 2028 рік (за підсумками звітного 2027 року). Важливий нюанс: дані про доходи за 2026 рік ні українські оператори, ні закордонні податківці до ДПС не надсилатимуть.

Ставка ПДФО з доходів від цифрових платформ

Закон змінює правила оподаткування для звичайних громадян, які заробляють через додатки та сайти. Замість стандартних наразі 18% ПДФО + 5% військового збору (що разом складає 23%), запроваджується єдиний податковий платіж у розмірі 10% ПДФО.

Ці гроші розподілятимуть порівну (50/50) між загальним та спеціальним фондами держбюджету, а військовий збір з цих сум додатково стягуватися не буде. Таке рішення суттєво зменшує податкове навантаження на людей та мотивує їх працювати легально.

Хто зможе скористатись пільговим режимом оподаткування доходів від цифрових платформ за ставкою ПДФО 10%:

  • особи, які працюють самостійно, без найманих робітників;
  • не перевищують ліміт доходу (до 834 мінімальних зарплат на рік — у 2026 році це приблизно 7,2 млн грн);
  • не займаються продажем підакцизних товарів.

За відповідності зазначеним вимогам, ставка ПДФО складе 10%.

Спрощене адміністрування ПДФО та зміни щодо податків

Людей, які здійснюють продажі через маркетплейси, цікавило, чи доведеться сплатити податок з продажу особистих речей на онлайн-майданчиках, та чи не розцінить це ДПС як приховану підприємницьку діяльність. Адже, як часто інформують податківці у своїх роз’ясненнях, вони вважають підприємницькою діяльністю 3 продажі протягом звітного періоду (рік).

Новий Закон (законопроєкт 15111-д) частково дає відповіді на ці запитання.

Як інформує Міністерство фінансів України, для продавців через цифрові платформи запроваджено ліміт суми, до якої не виникає оподаткування. Також, відповідно до оновлених положень законопроєкту (на відміну від альтернативних і попередніх проєктів), немає потреби відкривати спеціальний рахунок для ведення діяльності через цифрові платформи.

Розглянемо докулладніше, які спрощення розроблено у новому законі для людей, які продають товари чи надають послуги через цифрові платформи:

  • Перш за все, запроваджено ліміт доходу без податків. Зокрема, якщо ви продаєте особисті або вживані речі через платформи на суму до 2000 євро на рік, цей дохід взагалі не оподатковується. Кількість продажів при цьому не обмежується;
  • Спрощене податкове адміністрування та жодних декларацій: громадянам не доведеться самостійно подавати податкові звіти про заробітки на платформах. Усі розрахунки та перерахування податку автоматично робитиме сам оператор сайту чи додатка, який виступатиме податковим агентом;
  • Розрахунки можна здійснювати з використанням звичайних банківських рахунків та діючих карток. Для отримання доходів від цифрових платформ за спрощеною процедурою не потрібно відкривати спеціальні рахунки в банку, навіть якщо доходи перевищать безподатковий ліміт;
  • Закон впроваджує зручну систему для бізнесу: для самих платформ діятиме спрощене подання звітності. Також встановлено, що компанії-нерезиденти будуть сплачувати податки в іноземній валюті.

Щоб уникнути дублювання, інформація про доходи користувачів, які оподатковуються за спецправилами, не вноситиметься в інші податкові звіти, а йтиме за окремою процедурою для цифрових платформ.

Правила для власників платформ та захист даних

Для компаній-операторів закон встановлює чіткі обов’язки: перевіряти підзвітних продавців, фіксувати їхні доходи, звітувати раз на рік перед ДПС та утримувати податки з фізосіб. Під дію нових правил підпадають чотири сфери: оренда житла, надання різноманітних послуг, продаж товарів та прокат транспорту.

Проте є винятки: якщо користувач продав товарів на суму менше 2 тис. євро і здійснив менше 30 угод за рік, дані про нього до звіту не включаються. Крім того, нові правила взагалі не стосуються електронних дошок оголошень, які працюють суто як реклама і де немає безпосередньої оплати за товар чи послугу — такі платформи інформацію до ДПС не передаватимуть.

Для спрощення перевірки даних держава запустить безкоштовну послугу верифікації. Платформи зможуть використовувати її, щоб швидко підтверджувати інформацію про продавців, що зменшить кількість помилок та зекономить бюджет бізнесу.

Щодо безпеки даних, то на перші звітні періоди держава впроваджує м’які умови та не каратиме суворо за окремі помилки. Законопроєкт чітко обмежує податківців: ДПС не має права передавати отримані з міжнародного обміну дані третім особам, іншим держорганам чи місцевій владі, окрім випадків, які прямо прописані в міжнародних договорах. Це гарантує повну конфіденційність інформації.

Закон про “податок на ОЛХ”: економічний ефект

Запуск єдиного податку в 10% ПДФО активно підтримують великі гравці ринку — від сервісів таксі до служб доставки. На думку бізнесу, такі правила створюють передбачувані умови для інвестицій, допомагають розвивати гнучкі форми зайнятості та піднімають довіру між державою, компаніями та клієнтами.

За попередніми підрахунками онлайн-платформ, в Україні налічується близько 400 тисяч громадян (водіїв, кур’єрів, приватних майстрів та продавців), які заробляють через інтернет. Нові правила допоможуть їм легалізувати доходи, вирівняють умови конкуренції на ринку та збільшать надходження до бюджету. Очікується, що фіскальний ефект принесе державі близько 14 млрд грн щороку.

Коли закон про податок від цифрових платформ запрацює на практиці

Основна частина нових правил почне діяти з 1 січня 2027 року. При цьому компанії-оператори платформ мають пройти реєстрацію в ДПС трохи раніше — до кінця 2026 року.

Саме з 1 січня 2027 року почнеться розрахунок податків за новими правилами. Автоматичний обмін даними з іншими країнами запустять після того, як Україна остаточно приєднається до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Ця реформа в Україні впроваджується за активного сприяння Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Актуальні статті для вас

Вам можуть бути цікаві інші новини:

Шановні читачі, зверніть увагу, що інформація у нашому блозі подається виключно спираючись на офіційні джерела державних органів та сертифіковані інформаційні видання. Ключові дати та числові значення показників діють станом на дату публікації статті, тому в разі їх зміни ми не змінюємо текст новини, а публікуємо нову з актуальними даними. Для уникнення помилок у роботі шукайте у нашому блозі новину із більш актуальною датою відповідно теми, що вас цікавить.

 

Слідкуй за нами
Поділитись

Коментарів поки що немає...

Корисні статті