logo

Знищено посіви через війну? Нюанси оподаткування та облік списання

Поділитись

Як діяти бухгалтеру агропідприємства у випадку втрати посівів через бойові дії? Чи буде нарахування ПДВ та як списувати, розглядаємо у цій статті.

За наявними оцінками, внаслідок російської збройної агресії українській с\г галузі завдано значних збитків. Станом на червень Київська школа економіки оприлюднила підрахунки, що включають витрати внаслідок втрати врожаю, знищення та пошкодження с/г угідь, забруднення земель мінами та снарядами, втрати машинного обладнання, складів тощо. Сума завданих збитків склала $4,29 млрд.

У цій статті розглядаємо, як діяти агро підприємству у випадку знищення посівів внаслідок війни.

Як документуємо втрату посівів або врожаю через війну

Перш за все слід пам’ятати, що відповідно до положень частини 4 статті 5 Кодексу цивільного захисту України ситуації воєнного характеру класифікуються як надзвичайні обставини. Таким чином, у разі втрати посівів через воєнні дії необхідно належним чином засвідчити факт настання надзвичайної ситуації. При цьому с/г виробник повинен відповідним чином зафіксувати подію, внаслідок якої було втрачено посіви або врожай, а бухгалтер агропідприємства повинен відобразити це в обліку. Розглянемо порядок дій у цьому випадку.

Порядок документації факту втрати посівів через воєнні дії та їхні наслідки:

  • У випадку, якщо активні бойові дії на території закінчилися, і наявний доступ до посівів, слід:
  • наказом керівника призначити комісію для належної фіксації факту форс-мажору;
  • комісія проводить обстеження площі загиблих посівів та обраховує величину завданої шкоди;
  • розробити рекомендації про долю посівів.

Рекомендовано створювати комісію, до складу якої входить не менше трьох працівників с/г підприємства, зокрема  агронома, головбуха, бригадира, інженера з техніки безпеки. Також до складу слід включити:

  • представника страхової компанії, якщо посіви були застраховані. Зверніть увагу, до страхові договори переважно не поширюються на втрати внаслідок бойових дій, адже це вважається форс мажором, проте необхідно ознайомитися з правилами страхування;
  • представників сільради чи ОТГ, на території яких знаходяться землі. Варто зауважити, що такі особи можуть бути включені до складу комісії виключно за їх згодою;
  • представника територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Представник ДСНС засвідчує факт знищення посівів актом за встановленою формою.

В акті про загибель посівів потрібно вказати наступні відомості:

  • координати земельних ділянок зі знищеними посівами та насадженнями;
  • кадастрові номери таких ділянок;
  • код надзвичайної події, згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. № 457.

Також не зайвим буде долучити фотознімки знищених посівів для наочності.

Як відобразити втрати посівів через війну в бухобліку

Облік посівів на балансі проводиться як незавершене виробництво. Факт втрати та пошкодження посівів внаслідок війни слід класифікувати як надзвичайні обставини, з включенням у бухгалтерському обліку витрат на списання посівів та обробку землі до надзвичайних втрат. Відповідне положення передбачене пунктом 8.2 Методрекомендацій № 132.

Надзвичайні витрати слід обліковувати у складі інших витрат на субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності» (втрати, не пов’язані з виробництвом чи реалізацією основної продукції, товарів і послуг). План рахунків не передбачає окремого рахунку для обліку надзвичайних витрат.

Якщо комісія вирішує не пересівати посіви:

Витрати, понесені на вирощування втрачених посівів, вважаються  надзвичайними витратами.

Прямі збитки слід обліковувати поза балансом за Д-т субрахунку 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей» упродовж 3 років від дати встановлення втрат. Слід зберігати документи, що засвідчують втрати, для подальшого відшкодування завданих збитків від країни-агресора. Наразі експерти радять звернутися в інвестиційний арбітраж проти російської федерації. При цьому слід задокументувати факт неможливості доступу до майна або втрати майна внаслідок російської агресії. Відшкодування буде проводитися за рахунок арештованого російського майна на території інших держав. Отриману сума відшкодування потрібно зарахувати до дебіторської заборгованості та доходу звітного періоду отримання компенсації (Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — К-т 746 «Інші доходи»).

Якщо поля будуть пересівати

У випадку, коли комісія приймає рішення пересівати поля новими культурами, понесені витрати слід розподілити на:

  • повторювані — сюди будуть включені витрати, що не можуть бути перенесені на іншу культуру (вартість насіння, витрати на обробку грунту, сівба). Повторювані витрати слід бух довідкою включити до інших витрат (Д-т 977);
  • неповторювані — витрати, що стосуються також нової культури на місці знищених посівів (витрати на лущення стерні, снігозатримання, вартість добрив, витрати на внесення добрив). Неповторювані витрати слід списати у витрати на нову посіяну культуру (Д-т відповідного субрахунку до рахунку 23).

Якщо посіви втрачено частково

У випадку, коли внаслідок бойових дій посіви втрачені частково, комісія може прийняти рішення щодо продовження вирощування засіяну культуру. У такому разі проводити списання активів з балансу не потрібно. Витрати, понесені за знищені посіви, будуть включені до собівартості готової сільськогосподарської продукції. При цьому, якщо виконано підсів частково знищених посівів, в обліку слід внести витрати, понесені на знищену частку посівів, у собівартість вирощування нової культури, і додати до них витрати, понесені на підсівання.

Як оподаткувати втрату посівів внаслідок воєнних дій

Раніше податківці наголошували про необхідність  нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 Податкового кодексу. Відповідні положення ДПС розміщувала у своїх індивідуальних податкових консультаціях. Щоправда, найпізніша така консультація була видана у 2020 році, і як завжди наголошують податківці, ІПК може бути використана лише тим платником податків, якому вона надана. Актуальних роз’яснень щодо оподаткування ПДВ посівів, знищених через воєнні дії та їхні наслідки, податківці не оприлюднювали.

Таким чином, у агро підприємства є два виходи:

  1. нараховувати компенсуючий ПДВ. При цьому:
    • витрати на обробіток земель, де знищено посіви чи врожай через надзвичайні обставини, слід списати як надзвичайні втрати;
    • неповторювані витрати включатимуться до собівартості культури, що буде посіяна на місці знищених посівів, та при продажу культури підлягатиме відшкодуванню покупцем як собівартість;
    • агро підприємство проводить розрахунок повторюваних та неповторюваних витрат, який слід оформити актом чи довідкою.
    • агро підприємство нараховує податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 Податкового кодексу на вартість товарів та послуг, придбаних з ПДВ, у повторюваних витратах.
  2. не нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з податку на додану вартість:
    • підпункт 14.1.36 Податкового Кодексу визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов’язана з виробництвом, виготовленням чи реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та спрямована на отримання доходу. Пункт 198.5 ПКУ встановлює, що компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ слід нараховувати якщо товари та послуги, використані в операціях, які не є госпдіяльністю. При цьому метою ведення госпдіяльності є отримання доходу. Тобто якщо посіви знищено, мета господарської діяльності не досягнута, проте не змінюється від факту знищення посівів. Тобто знищення посівів відбулося в межах господарської діяльності та відсутні підстави для нарахування компенсуючого ПДВ згідно пункту 198.5 Податкового Кодексу.
    • нагадаємо, що підрозділ 2 Перехідних Положень Податкового Кодексу доповнено пунктом 32-1, що передбачає: на час воєнного стану не вважаються використані платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є госпдіяльністю, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та знищені внаслідок непереборних обставин під час воєнного стану. При цьому положення пункту 195.8 ПКУ до таких товарів не застосовуються. Зазначені зміни внесені Законом України від 15 березня 2022 року №2120.
    • наступний пункт передбачає застосування аналогії закону. Норми частини 2 пункту 189.9 визначають, що ПДВ не обкладається ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії форс-мажору та в інших випадках, коли ліквідація відбувається без згоди платника податку. Напряму цю норму застосувати не вийде, адже посіви або врожай не вважаються основним засобом, проте підпадають під загальні принципи податкового регулювання.

Варто зауважити, що відмова від нарахування компенсуючого ПДВ раніше майже точно означала подальше судове оскарження зі сторони податківців. Наразі, зважаючи на відсутність роз’яснень від ДПС та масовість явища втрати посівів та врожаю внаслідок воєнних дій, та критичну важливість сільського господарства, очікуємо позитивних змін та внесення чіткості у цей аспект законодавства.

зверніть увагу Актуальні новини за останній час

Вас можуть зацікавити такі матеріали:

Слідкуй за нами
Поділитись

Коментарів поки що немає...

Корисні статті