logo

Нові правила фактичних перевірок ДПС з 16 квітня

Поділитись

Набрав чинності новий закон, який розширює повноваження податківців при проведенні фактичних перевірок з 16  квітня 2022 року.

Зокрема, з цієї дати перевіряльники уповноважені отримувати від суб’єктів господарювання документи та інформацію, що підтверджує вартість придбання товару, який є предметом такої перевірки.

Що зміниться у перевірках — Закон України №2173

Повноваження податківців при проведенні фактичних податкових перевірок розширять. Це передбачає відповідний закон України від 01.04.2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану». Зазначений закон вносить доповнення до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Внесено нові підпункти:

  • 69.27, згідно з яким податківці проводять перевірки з урахуванням пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ;
  • 69.28 — цей підпункт передбачає застосування особливих правил для проведення перевірок платників податків, що вели діяльність на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях, зокрема стосовно підтвердження наведених у податковій звітності даних. Про порядок повідомлення контролюючого органу та відновлення первинних документів у випадку, коли підприємство знаходиться на тимчасово окупованих територіях, або територіях ведення бойових дій, або офіс було зруйновано внаслідок воєнних дій, читайте за посиланням. 

Розглянемо докладніше, що передбачають нові підпункти 69 пункту підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ.

Підпункт 69.27 — перевірки по новому

Новий підпункт 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу передбачає, що  тимчасово, на строк до закінчення воєнного стану в Україні, податкові органи проводять державний контроль/нагляд та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», при цьому враховуючи положення, встановлені пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Для контролю за додержанням платниками податків положень законодавства стосовно визначених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки/націнки застосовуються фактичні перевірки.

За яких умов застосовуються фактичні перевірки?

Передбачається, що проведення фактичної перевірки здійснюється, якщо є принаймні одна з наступних підстав:

  • від державних органів або органів місцевого самоврядування було одержано інформацію в передбаченому чинним законодавством порядку, про можливі порушення законодавства про ціни і ціноутворення;
  • отримано оформлене згідно із законодавством письмове звернення покупця /споживача, що стосується порушення платником податків установленого порядку формування та застосування регульованих державою цін.

Зверніть увагу: відповідно до нових положень, встановлених у Законі №2173, при здійсненні фактичної перевірки податківці можуть отримувати від суб’єктів господарювання відповідні документи, а також інформацію, на підтвердження вартості придбання товару, який є предметом такої перевірки.

Якщо при проведенні фактичної перевірки були виявлені порушення, які стосуються положень законодавства про ціни і ціноутворення, зазначені порушення слід викласти в окремому акті. Акт про результати фактичної перевірки необхідно надіслати до органу, який уповноважений приймати рішення щодо застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Проте платник податків може не погодитися з виявленими податківцями порушеннями щодо цін та ціноутворення. У такому випадку платник податків надсилає свої зауваження до органу, який уповноважений приймати рішення стосовно  застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавчих вимог про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Що передбачає пункт 69.28 Закону № 2173?

Положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу передбачаються випадки, коли до платників податків застосовуються окремі правила для підтвердження інформації, вказаної у податковій звітності. Зокрема, це стосується платників податків та податкових агентів, що вели свою діяльність:

  • на територіях, де проводилися або тривають бойові дії;
  • на територіях, які тимчасово окуповані військами країни-агресора.

Якщо такі платники податків та податкові агенти не мають можливості пред’явити первинку, на підставі якої проводиться облік доходів, витрат та інших показників, що пов’язані з визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов’язань, вони вважаються виключенням з норм, передбачених у статті 44 Податкового Кодексу. Для них слід застосовувати окремий порядок щодо підтвердження вказаних у звітності даних.

Підстави неможливості пред’явлення первинних документів

Вважається, що платник податків або податковий агент, не має можливості пред’явити первинку в таких випадках:

  • є втрата, знищення чи зіпсуття первинних документів;
  • первинні документи знаходяться на територіях ведення бойових дій;
  • первинка перебуває на тимчасово окупованих російськими військами територіях;
  • якщо первинні документи неможливо вивезти або вивезення первинки несе ризик для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб;
  • якщо вивезти первинку неможливо внаслідок адміністративних перешкод, що встановлені владою.

Як діяти платнику податків при втраті первинки у таких випадках?

Якщо первинні документи було втрачено, пошкоджено, або неможливо вивезти з окупованих територій/територій ведення бойових дій, платнику податків ( або податковому агенту) необхідно подати до органу контролю відповідне повідомлення. Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів складається з урахуванням наступного:

  • повідомлення складається у довільній формі;
  • необхідний підпис керівника підприємства, а також головного бухгалтера;
  • в повідомленні необхідно зазначити обставини, внаслідок яких було втрачено документи або доступ до них, відповідні податкові/звітні періоди, та загальний перелік первинних документів. Якщо платник податків має таку можливість. не зайве буде вказати реквізити такої первинки.

Зверніть увагу: Закон № 2173 встановлює, що інформація, вказана у податковій звітності такого платника податків або податкового агента за подані у повідомленні періоди, не може бути піддана сумніву через відсутність первинних документів.

Зазначене повідомлення також слід вважати підставою для:

  • збереження витрат, включно з витратами для придбанням цінних паперів чи корпоративних прав;
  • від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, включно з від’ємним фінрезультатом за операціями з цінними паперами або корпоративними правами;
  • податкового кредиту з ПДВ, а також суми від’ємного значення ПДВ.

Встановлено, що при цьому не обов’язкова наявність у платника податків або податкового агента договірних, розрахункових, платіжних документів, а також іншої первинки, яку необхідно вести та зберігати у встановлені терміни відповідно до правил ведення бухобліку і нарахування податку.

Варто зауважити, що як і при поданні повідомлення про втрату первинки у звичайний час, при поданні повідомлення неможливість вивезення первинних документів з територій бойових дій або окупованих територій, перевірки буде заборонено. Проте, якщо у першому випадку перевірки переносяться на термін від 90 до 120 днів, то при поданні повідомлення про неможливість вивезення первинки буде введено мораторій на проведення документальних перевірок щодо вказаних у повідомленні податкових/звітних періодів. У разі, якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинки  стало відомо про знищення таких документів, платник податків або податковий агент повинен подати до органу контролю повідомлення щодо втрати первинки, у якому вказати причини та обставини втрати. При цьому особи, які подали повідомлення про втрату первинних документів згідно з підпунктом 69.28 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ,   не підлягають документальним перевіркам стосовно вказаних у повідомленні періодів. Зверніть увагу: таке положення буде застосовуватися також і після закінчення воєнного стану  в Україні.

При цьому слід пам’ятати, що звичайна втрата первинних документів, їх дострокове знищення чи пошкодження, не пов’язане з веденням бойових дій або перебуванням на ризикових територіях, не підпадає під положення зазначеного підпункту. Таким чином, втрата документів, не пов’язана з російською збройною агресією, не надає права на використання до платника податків норм підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, та у цьому випадку діятимуть загальні підстави. Нагадаємо, за звичайних умов первинка, про яку було заявлено як про втрачену або достроково знищену, та яка не була відновлена або була повторно втрачена після терміну 120 днів, вважається відсутньою у платника податків.

За безпідставне застосування положень зазначеного пункту, платник податків або податковий агент вважається таким, який ухиляється від сплати податків. У такому разі буде застосовуватися  встановлена Податковим Кодексом та іншим чинним законодавством відповідальність.

Якщо контролюючий орган відмовляє у платнику або податковому агенту в застосуванні положень пп.69.28, то зобов’язується протягом 1 місяця від дати отримання повідомлення про втрату документів згідно пп.69.28 надати рішення з указанням мотивації відмови, а також підстав та доказів відмови. При цьому платник податків або податковий агент має можливість оскаржити таке рішення органу контролю в адміністративному чи судовому порядку. До остаточного рішення по такій справі орган контролю не має права:

  • піддавати сумніву показники податкової звітності;
  • проводити інші перевірки такого платника податків або податкового агента, які стосуються податкових/звітних періодів, вказаних у повідомленні про втрату або неможливість вивезення документів.

При цьому встановлено, що у періодах, вказаних у повідомленні, не може бути збільшено:

  • суми податкових зобов’язань з податків і зборів, що задекларовані в податкових деклараціях за вказані у повідомленні податкові/звітні періоди
  • збільшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задеклароване за такі періоди;
  • переглянуто  у бік збільшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, що вказані в податкових деклараціях за подані в повідомленні звітні періоди.

Закон № 2173 набрав чинності з 16 квітня 2022 року після публікації в «Голосі України» № 88.

Актуальні новини для вас

Читайте також інші важливі статті:

Слідкуй за нами
Поділитись
Коментарі

Коментарів поки що немає...

Корисні статті