Обмеження деяких відпусток у воєнний стан визнано неконституційним: рішення КСУ

Конституційний Суд України скасував окремі обмеження щодо щорічних відпусток під час воєнного стану. Розглянемо, які норми Закону № 2136-IX визнано неконституційними.

Скасування обмежень на щорічні відпустки під час війни: рішення КСУ 

19 травня 2026 року під час пленарного засідання Велика палата Конституційного Суду України затвердила Рішення № 3-р/2026, розгляд якого відбувся на підставі офіційного звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно забезпечення права громадян на відпустки. 

Судовий розгляд стосувався перевірки положень, що містяться у другому реченні другого абзацу, третьому абзаці першої частини статті 12, а також у другому абзаці пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136‒IX з урахуванням подальших поправок.

У зазначеному нормативно-правовому акті було закріплено такі правила:

• за рішенням роботодавця невикористані дні щорічної основної відпустки, о становить понад 24 календарні дні, можуть надаватися без збереження заробітної плати (друге речення другого абзацу частини першої статті 12);
• упродовж періоду дії воєнного стану надання будь-яких видів відпусток (за винятком відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років, а також у зв’язку з усиновленням) понад обсяг базової щорічної відпустки, за рішенням роботодавця може надаватися без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати  (абзац третій частини першої статті 12);
• Закон діє у період дії воєнного стану до його закінчення, крім другого речення абзацу другого частини першої та третього речення абзацу третього частини першої статті 12 цього Закону, що втрачають чинність з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану“ (абзац другий пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“). 

Більше матеріалів про відпустки під час воєнного стану читайте у нашій рубриці за посиланням.

Рішення Конституційного Суду щодо обмеження відпусток під час війни 2026

Після детального вивчення обставин, викладених у конституційному поданні, Суд підкреслив, що задекларовані в Конституції засади формують людиноцентричну модель трудових відносин, яка спирається на обов’язковий паритет між виконанням професійних обов’язків та приватним життям (work-life balance), що є ключовим орієнтиром для сучасного законодавства про працю та основою загальноєвропейських стандартів у сфері зайнятості та відпочинку.

У тексті Рішення №3-р/2026 вказано, що гарантоване Конституцією право на відпочинок є нерозривно пов’язаним із правом на працю, забезпечуючи його належне втілення, і водночас виступає фундаментальним самостійним соціально-економічним правом особи, яке покликане підтримувати фізичне та ментальне здоров’я, створювати умови для всебічного розвитку, реалізації інших свобод та, як результат, забезпечувати загальний добробут і гідні умови існування людини.

Суд підкреслив, що держава під час нормативного регулювання питань відпочинку зобов’язана:

• гарантувати фіксовану мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки для всього працюючого населення;
• створювати додаткові соціальні гарантії для вразливих верств, зокрема неповнолітніх та осіб з інвалідністю.

Будь-які обмеження базового права на відпочинок можуть впроваджуватися лише на засадах пропорційності та із чітким визначенням часових меж. Навіть в умовах дії воєнного стану влада має зберегти базовий рівень гарантій для відновлення працездатності громадян.

Окремі норми Закону №2136 про щорічні відпустки визнано неконституційними

Здійснивши юридичний аналіз другого речення другого абзацу, третього абзацу першої частини статті 12 та другого абзацу пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону, Суд дійшов висновку, що вказані норми нівелюють вказані мінімальні гарантії права на відпочинок та порушують принцип юридичної визначеності щодо обмежень прав і свобод під час війни.

Судді зазначили, що норми другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“  обмежують право на відпустку для різних працівників нерівномірно, оскільки вони прив’язані до графіка використання відпусток та рішень керівництва, що робить період дії цих обмежень індивідуальним для кожного, створює умови для суб’єктивного підходу та різного обчислення строків. Оскільки цей часовий відрізок не є однаковим для всіх категорій працівників, виникає ситуація правової невизначеності щодо тривалості обмежень та їхніх реальних правових наслідків. 

Зважаючи на наведені аргументи, Конституційний Суд України оголосив неконституційними такі положення:

• друге речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону в тій частині, де воно унеможливлює отримання особами до 18 років та особами з інвалідністю оплачуваної щорічної основної відпустки, тривалість якої перевищує 24 календарні дні;
• абзац другий пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону.

Водночас норми, викладені в абзаці третьому частини першої статті 12 Закону, визнані Судом такими, що повністю відповідають вимогам Конституції України.

Усі положення Закону, які були визнані неконституційними за цим Рішенням, повністю втрачають свою юридичну силу з моменту його підписання та оприлюднення Судом.

Відпустки під час війни: підсумки рішення КСУ 2026

Наведемо головні висновки на основі рішення Конституційного Суду України:

• Суд визнав незаконним продовження дії обмежень на відпустки після скасування або припинення воєнного стану. Скасовано норму, яка дозволяла роботодавцям в індивідуальному порядку відтерміновувати надання накопичених днів відпусток, оскільки це порушувало принцип юридичної визначеності;
•  Обмеження тривалості щорічної оплачуваної відпустки (у 24 календарні дні) під час війни більше не поширюється на осіб з інвалідністю та неповнолітніх (до 18 років). Такі категорії працівників мають право на відпустку повної, збільшеної тривалості, як це передбачено законодавством.

Водночас норми щодо можливості надання за рішенням роботодавця відпусток понад щорічну основну без збереження заробітної плати безпосередньо в період дії воєнного стану (крім винятків) визнано такими, що відповідають Конституції України.

Положення Закону, які визнані неконституційними, повністю втратили свою юридичну силу безпосередньо в день ухвалення Рішення №3-р/2026  (19 травня 2026 року).

Завжди правильний і легкий розрахунок відпускних і лікарняних — можливий з модулем ВідЛік. Деталі тут

Актуальні новини для бухгалтера

Читайте також:

• Звіт про транспорт до ТЦК подають всі — позиція суду
• Повернення надміру сплаченого ЄСВ демобілізованим ФОП
• Хто сплачує МПЗ у разі передачі земельної ділянки в оренду
• Штрафи за відсутність коду акцизної марки в розрахунковому документі
• Ліміт на перекази для ФОП 2026 та фінмоніторинг
• Індексація зарплати: червень 2026
• Звіт про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за відсутньою формою подають всі: роз’яснення ДПС
• До 10 червня 2026 слід оцифрувати трудові книги: тут деталі та підказки

Шановні читачі, зверніть увагу, що інформація у нашому блозі подається виключно спираючись на офіційні джерела державних органів та сертифіковані інформаційні видання. Ключові дати та числові значення показників діють станом на дату публікації статті, тому в разі їх зміни ми не змінюємо текст новини, а публікуємо нову з актуальними даними. Для уникнення помилок у роботі шукайте у нашому блозі новину із більш актуальною датою відповідно теми, що вас цікавить.