Трудові відносини під час війни згідно Закону № 2136 – подробиці

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7160, що встановлює порядок трудових відносин під час дії воєнного стану. Що передбачає цей Закон, розглядаємо тут.

Закон №2136 — організація трудових відносин в умовах воєнного стану

У вівторок 15 березня Верховна Рада України проголосувала законопроєкт №7160 “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Передбачається, що зазначений закон набуде чинності від дня, наступної за датою публікації закону в офіційних джерелах. Окрім того, встановлено, що дія Закону №2136 буде тимчасовою, виключно упродовж дії воєнного стану. Нагадаємо, воєнний стан, запроваджений 24.02.2022 строком на 30 днів, продовжено до 25 квітня. Таким чином, положення, передбачені Законом України від 15 березня 2022 року  №2136 “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, діятимуть орієнтовно до 25 квітня 2022 року з продовженням цього терміну за потреби.

Розглянемо, що передбачає зазначений закон щодо особливостей трудових відносин протягом воєнного стану. Положення цього закону стосуються:

• працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності;
• осіб, що працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Передбачені цим законом норми діятимуть виключно на час воєнного стану, встановленого згідно із Законом «Про правовий режим воєнного стану». Про правовий режим воєнного стану ви можете прочитати більше у цій статті. 

Нагадаємо, що правовий режим воєнного стану передбачає деякі обмеження щодо конституційних прав та свобод людини і громадянина, що встановлені у статтях 43 та 44 Конституції України. Окрім того, не застосовуються деякі положення актуального трудового законодавства. Законопроєкт №7160 урегульовує трудові відносини в цих аспектах. Зокрема, у законі встановлено:

• новий порядок укладення трудового договору під час воєнного стану;
• особливості переведення працівника на іншу роботу, а також істотні зміни  умов праці;
• порядок звільнення з ініціативи працівника;
• випадки, коли під час воєнного стану можливе звільнення з ініціативи роботодавця;
• ведення обліку середнього часу роботи та відпочинку;
• організація та оплата роботи в нічний час;
• проблемні питання щодо оплати праці під час воєнного стану;
• інших питань трудового законодавства, що актуальні протягом ВС.

Особливості укладення трудового договору під час воєнного стану

Законопроєкт №7160 визначає, що на час ВС форма трудового договору встановлюється за згодою сторін. Також передбачена  можливість запроваджувати випробовувальний термін для всіх категорій працівників під час ВС.

Законопроєкт передбачає вирішення проблем, з якими стикаються працедавці під час воєнного стану, зокрема:

• для усунення кадрового дефіциту;
• для поновлення  робочих місць внаслідок фактичної відсутності працівників, які:
• евакуйовані;
• перебувають у відпустках чи простої;
• тимчасово втратили працездатність;
• доля яких наразі невідома.

Для працевлfштування нових працівників у цих випадках законопроєкт дозволяє укладення строкових трудових договорів з новими працівниками. Такі строкові трудові договори слід укладати на термін ВС або на час потреби заміщення  відсутнього працівника.

Як відбувається переведення працівника та істотні зміни умов праці

Передбачено, що під час ВС працедавець може перевести працівника на виконання іншої роботи, не передбаченої у трудовому договорі. При цьому встановлені випадки, коли таке переведення допустиме без згоди працівника:

• для відвернення чи ліквідації наслідків воєнних дій;
• для відвернення чи ліквідації інших обставин, що є ризиковими для життя і нормальних життєвих умов людей.

Таке переведення неприпустиме, якщо:

• переведення на роботу відбувається в місцевість, де ведуться активні воєнні дії;
• робота, на яку відбувається переведення, протипоказана працівнику за станом здоров’я.

Окрім цього, передбачено, що оплата праці переведеного працівника за виконану ним роботу повинна бути не меншою за середній заробіток на попередній роботі, яку виконував такий працівник. Відповідно до положень законопроєкту, на час ВС не застосовується положення статті 32 Кодексу законів про працю України щодо попередження працівника про зміну істотних умов праці у термін 2 місяці.

Звільнення з ініціативи працівника та роботодавця

Наведемо особливості розірвання трудового договору, встановлені відповідно до законопроєкту №7160:

без попередження за 2 тижні та відпрацювання працівник може ініціювати розірвання трудового договору:

• у разі бойових дій в регіоні розташування його місця працевлаштування та наявності загрози для життя і здоров’я такого працівника;
• окрім випадку примусового залучення такого працівника до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу чи залучення до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час воєнного стану відбувається:

• у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. Про це ми писали й раніше, наприклад у цьому матеріалі щодо проблемних питань трудових відносин під час ВС. Проте новий законопроєкт уточнив, що така ліквідація для звільнення з ініціативи роботодавця повинна відбутися з причини знищення потужностей та майна підприємства через бойові дії. У такому разі працівників необхідно попередити про майбутнє звільнення працівник не менше ніж за десять днів з обов’язковою виплатою вихідної допомоги величиною не менш як середній заробіток такого працівника на місяць.
• в період тимчасової непрацездатності працівника датою звільнення наступного робочого дня після закінчення встановленого у медичному висновку терміну тимчасової непрацездатності;
• у період перебування працівника у відпустці, за винятком відпустки за вагітністю та пологами, а також відпустки для догляду за дитиною. У цьому разі датою звільнення вважатиметься перший робочий день після закінчення відпустки (за винятком зазначених випадків).

Встановлено, що на час ВС не застосовуються положення, передбачені у статті 43 Кодексу Законів про працю України, окрім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку під час ВС

Щодо обліку часу роботи та відпочинку працівників під час воєнного стану Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає наступне:

• визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників під час ВС не повинна бути більше 60 годин на тиждень;
• щодо працівників, для яких встановлена скорочена тривалість робочого часу згідно із трудовим законодавством, така скорочена тривалість не повинна становити більше за 50 годин на тиждень;
• роботодавці запроваджують 5-денний або 6-денний робочий тиждень за рішенням військового командування та військових адміністрацій;
• при цьому роботодавець встановлює час початку та закінчення щоденної роботи;
• за необхідності передбачається можливість скорочення щотижневого безперервного відпочинку до 24 годин.

Також закон уточнює, що протягом дії воєнного стану на використовуються наступні положення Кодексу Законів про працю України:

• стаття 53, що визначає тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
• частина перша статті 65 (так внесено у тексту законопроєкту, проте ймовірно, це одрук. Стаття 65 визначає граничні норми застосування надурочних робіт. Ймовірно, йдеться про статтю 62 “Обмеження надурочних робіт”, а саме про положення, що надурочні роботи не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня);
• частина третя – п’ята статті 67 — тут встановлюється тривалість вихідних днів та перенесення вихідних, якщо святковий чи неробочий день збігається з вихідним;
• статті 71, 72, 73 КЗпП, що визначають порядок роботи у вихідні дні, компенсацію за роботу у вихідний день, святкові та неробочі дні упродовж року.

Таким чином, упродовж ВС перенесення вихідних днів не буде застосовуватись.

Також закон уточнює особливості роботи в нічний час протягом воєнного стану. Передбачено, що протягом ВС до робіт у нічний час без крайньої необхідності не залучаються:

• вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до одного року,
• особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Упродовж дії ВС не враховуються частини перша та друга статті 54 Кодексу законів про працю в Україні., які затверджують порядок роботи у нічний час.

Одночасно новий закон дозволяє протягом ВС за потреби залучати до виконання робіт жінок:

• на важких роботах;
• на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
• на підземних роботах.

Виняток становлять:

• вагітні жінки;
• жінки, які вигодовують дитину віком до одного року.

Передбачено, що працівники, які мають дітей (окрім винятків, перерахованих у статті 8, а саме — вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота), на час ВС можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлятися у відрядження тощо у випадку згоди таких робітників.

Упродовж ВС роботодавець сам визначає для себе особливості організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів.

Як відбувається оплата праці під час воєнного стану

Докладно про нарахування заробітної плати, в тому числі військовим, мобілізованим, добровольцям тероборони, ми писали тут. 

Наразі ж закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану » визначає, що зарплату слід виплачувати відповідно до встановлених у трудовому договорі умов. при цьому у випадку неможливості виплачувати зарплату у зв’язку з воєнними діями, слід тимчасово призупинити проведення виплати ЗП до повернення підприємства до ведення основної діяльності.

Разом з цим, стаття 11 зазначеного закону передбачає можливість роботодавця ініціювати зупинку окремих положень колективного договору.

Відпустки під час воєнного стану

Стаття 12 зазначеного закону встановлює, що на термін ВС працівники можуть отримати щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю в 24 календарних дні. Щодо отримання інших відпусток, то з ініціативи працівника працедавець може надати неоплачувану відпустку  без врахування норм частини першої статті 26 Закону«Про відпустки».

Разом з цим слід звернути увагу, що упродовж ВС працедавець має можливість  відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток у разі, якщо такий працівник виконує роботи на  об’єктах критичної інфраструктури. Винятки:

• відпустка у зв’язку вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною.

Таку позицію поділяють Держпраці та Мінекономіки. Докладніше читайте за посиланням. 

Що таке призупинення дії трудового договору під час воєнного стану?

Стаття 13 зазначеного закону передбачає можливість тимчасового призупинення дії трудового договору під час воєнного стану. Під таким призупиненням слід розуміти:

• тимчасове звільнення працедавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою;
• тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором.

Зверніть увагу, що таке призупинення дії трудового договору має тимчасовий характер та не тягне за собою припинення трудових відносин. Наприклад, призупинення трудового договору може відбутися внаслідок військової агресії проти України. Встановлено, що на державу, яка здійснює військову агресію, в повному обсязі покладаються наступні виплати:

• відшкодування заробітної плати працівників;
• відшкодування  гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору.

Актуальні новини за останній час

Читайте також наступні статті:

• З 15 березня діятиме оновлена форма декларації з податку за прибуток. коли слід подавати нову форму та за якою формою подаємо декларацію за 1 квартал 2022 року, розглядаємо тут 
• Прийнято закон про нові податкові пільги, повернення перевірок та штрафи під час воєнного стану. Читайте, що передбачає законопроєкт №7137-д. 
• Як будемо застосовувати токени до кінця карантину — подробиці щодо е-підписів тут 
• Питання щодо виплати зарплат і оформленню відпусток під час воєнного стану — відповідає Мінекономіки