Законопроєкт № 7251 – трудова реформа, подробиці
У Верховній Раді України зареєстровано новий законопроєкт №7251. Планується, що внесені цим проєктом зміни допоможуть оптимізувати трудові відносини протягом воєнного стану.
5 квітня 2022 року у Верховній Раді України було зареєстровано новий законопроєкт №7251 “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин”. Автори проєкту прогнозують, що завдяки внесеним пропозиціям буде можливим вирішення наявних проблем організації трудових відносин, які виникають під час воєнного стану. Зокрема, планується, що законопроєкт №7251 дозволить:
- виправити наявні суперечності у трудовому законодавстві;
- упорядкувати пробіли у трудовому законодавстві;
- спростити наявне законодавство про працю;
- забезпечити ефективну діяльність управління підприємством;
- спростити трудове законодавство для працівників і роботодавців;
- зменшити кількість потенційних трудових спорів шляхом виправлення наявних суперечностей регулювання трудових відносин.
Про це зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту №7251. Планується,що у випадку прийняття цього проєкту, Закон набуде чинності від наступного дня від дати офіційної публікації цього Закону.
Які зміни передбачає законопроєкт № 7251?
Розглянемо, які оновлення передбачні текстом нового законопроєкту. зокрема, пропоновані уточнення стосуються порядку надання відпусток та механізму надання компенсацій за невикористані відпустки, додаткових підстав для розірвання трудового договору, тимчасове скасування окремих норм трудового законодавства.
Електронні документи в трудових відносинах згідно із законопроєктом №7251
Одна з пропозицій, які вносяться зазначеним законопроєктом, передбачає перехід на використаннях електронних документів та електронних засобів. Зокрема, пропонується:
- встановити протягом воєнного або надзвичайного стану можливість здійснення обміну усіма повідомленнями та документами з питань трудових відносин, наказами та розпорядженнями власника чи уповноваженого ним органу в електронному вигляді. При цьому пропонується використовувати технічні засоби е-комунікацій та відправлення е-носіїв, на яких записані відповідні документи, згідно з положеннями законодавства у сфері електронного документообігу.
- внести окремі положення для пришвидшення переходу на ведення обліку трудової діяльності працівника в електронному вигляді.
Розширення законодавства про відпустки
Новий проєкт пропонує суттєво розширити положення законодавства про відпустки. Нагадаємо, наразі згідно із положеннями Закону №2136, роботодавець має право під час воєнного стану звільняти працівника, який знаходиться у відпустці, за винятком відпустки з причини вагітності та пологів, а також відпустки по догляду за дитиною до 3 років. Докладно про зміни, внесені у законодавство про працю під час воєнного стану Законом №2136, читайте за посиланням.
Розглянемо, що в частині відпусток пропонується змінити новим законопроєктом.
Автори законопроєкту №7251 пропонують вирішити питання оплати додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності шляхом покладення оплати таких відпусток на самі підприємства або фізичних осіб. Здійснювати оплату таких відпусток пропонується з коштів, виділених для оплати праці. причому, зважаючи на збільшення кількості категорій осіб, які можуть використати таку відпустку, автори законопроєкту пропонують скоротити тривалість такої відпустки до 7 календарних днів. Попередня тривалість додаткової відпустки для окремих категорій громадян та постраждалих учасників Революції Гідності становила 14 календарних днів. Відповідні зміни пропонується внести до пункту 12 статті 12 та пункту 17 статті 13 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Також новий законопроєкт пропонує виключити із Кодексу законів про працю України статтю 81 та частину третю статті 83. Ці положення встановлюють право працівника при переведенні його на інше підприємство перевести грошову компенсацію за невикористану працівником тривалість щорічної відпустки на нове робоче місце. Окрім цього, відповідні зміни при цьому доведеться внести до Закону України № 504 «Про відпустки».
Також законотворці пропонують оновити редакцію частини шостої статті 83 Кодексу законів про працю України, щоби узгодити текст з положеннями, передбаченими у статті 1227 Цивільного кодексу України. Йдеться про виплати грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину -інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Встановлюється, що компенсація за такі невикористані відпустки, які працівник не отримав за життя, надається членам сім’ї працівника, у випадку відсутності сім’ї компенсація буде включена до складу спадщини. У разі прийняття цього закону відповідні зміни необхідно буде внести також до частини шостої статті 24 Закону «Про відпустки».
Також пропонується врегулювати порядок виплати грошової компенсації за невикористані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової соціальної відпустки на дітей у випадку смерті працівника. Пропонується виплатити таку компенсацію членам родини або включити компенсацію до складу спадщини за умови відсутності спадкоємців.
Законопроєкт №7251 пропонує узгодити положення статтю 9 Закону «Про відпустки» щодо порядку зарахування стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, та положення статті 119 Кодексу законів про працю. Пропонується узгодити зазначені положення стосовно:
- працівників, які призвані на строкову військову службу;
- призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
- працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації;
- призваних на особливий період;
- осіб з числа резервістів призваних в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом.
При цьому зазначається, що стаття 119 КЗпП України не передбачає збереження за такими працівниками щорічної основної відпустки в період військової служби.
Також законопроєктом пропонується затвердити термін виплати заробітної плати за час відпустки. Передбачено, що дата виплати зарплати за час відпустки при цьому не повинна бути не пізніше останнього дня до початку відпустки.
Деякі зміни пропонується внести також і до нового Закону України №2136. Автори законопроєкту зазначають, що зміни вносяться для уникнення юридичних неузгоджень. Зміни планується внести для уточнення регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу щодо категорій працівників:
- яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня;
- відновлено механізм оплати праці за роботу у вихідний день;
- уточнено порядок надання щорічної основної відпустки.
Зверніть увагу, що введення подовженої тривалості робочого часу протягом воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця.
Додаткові підстави для розірвання трудового договору
Про особливості звільнення під час воєнного стану, встановлені у Законі №2136, ви можете прочитати за посиланням.
Новий законопроєкт враховує реалії воєнного стану та вносить ряд пропозицій щодо оновлення трудового законодавства для відповідності ситуації. Зокрема, пропонується додати у трудове законодавство нову підставу для звільнення працівника з наступних умов:
- неможливість забезпечення працівникам належних умов праці, внаслідок знищення виробничих, організаційних, технічних потужностей, засобів виробництва чи майна роботодавця в результаті бойових дій. крім того, пропонується запровадити окремий порядок звільнення для таких працівників;
- відсутність працівника на робочому місці та зв’язку з працівником чи інформування щодо причин відсутності працівника тривалістю понад 4 місяці.
Нагадаємо, наразі у випадку відсутності зв’язку з працівником до з’ясування причин такої відсутності, слід:
- зберігати за відсутнім працівником його посада та робоче місце;
- не припиняти заочно трудові відносини з відсутнім працівником;
- не оплачувати та не враховувати до стажу час відсутності працівника на роботі з нез’ясованих причин.
При цьому за потреби роботодавець може прийняти на роботу тимчасового працівника.
Також, враховуючи реалії воєнного стану, законопроєкт вносить ряд уточнень щодо:
- порядку припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;
- уточнення поняття сумісництва для забезпечення можливості працівникам, які були вимушені покинути свої робочі місця, працевлаштуватися на іншій роботі;
- скасовано ряд обмежень, встановлених законодавством для запобігання корупції, щоби створити працівникам, які перебувають у неоплачуваних відпустках, простої, призупиненні трудових договорів, можливість зайнятися іншою оплачуваною діяльністю або розпочати підприємницьку діяльність;
- уточнено порядок та умови призупинення трудового договору, з урахуванням наявних непорозумінь та виявлених зловживань з боку роботодавців.
Окрім того, законопроєкт №7251 передбачає створення механізму щодо відшкодування працівникам та роботодавцям втрачених внаслідок збройної агресії рф коштів, що пов’язані з трудовими відносинами. Також для захисту прав трудових працівників пропонується надати контролюючим органам можливість позапланового проведення перевірок. Для цього законопроєкт №7251 пропонує внести ряд змін до Закону №2136.
Інші актуальні новини для вас
Читайте також інші наші матеріали за темою зарплата і кадри:
- Як правильно надати відпустку без збереження зарплати під час воєнного стану, читайте за посиланням.
- Як роботодавцю забронювати військовозобов’язаного працівника та на який час можливо отримати відстрочку? Розглядаємо у цій новині.
- ФСС звертає увагу, що у разі призупинення трудових відносин матеріальна допомога по тимчасовій непрацездатності не виплачується. Подробиці за посиланням.
- Чи несе роботодавець відповідальність за протермінування виплати заробітної плати або невиплату ЗП під час війни? Розглядаємо тут.
- Чи може працівник продовжувати роботу, якщо він виїхав за кордон під час воєнного стану та отримав статус біженця? Позиція Держпраці
Добрый день. Если я нахожусь за пределами Украины и хочу приостановить трудовой договор, обязательно согласовывать с военной администрацией области или района мое заявление, если оно исходит от работника а не от работадателя?