ДСТУ 4163:2020 можна не дотримуватися? Свіже роз’яснення Мінфіну

Поділитись

Інформується, що для бухобліку слід керуватись Законом “Про бухгалтерський облік” та Положенням №88. Мінфін не вимагає використання нових норм згідно ДСТУ 4163:2020

Від 01.09.2021 вступили в дію вимоги нового державного стандарту щодо оформлення документів ДСТУ 4163:2020, що визначають уніфіковані норми для ведення організаційно-розпорядчої документації. Про положення нового стандарту ми інформували у таких матеріалах:

Яка позиція Мінфіну щодо дотримання ДСТУ 4163:2020?

Закономірно,  поставало питання, чи дотримуватися положень нового ДСТУ бухгалтерам при оформленні первинки та чи первинні документи, що складені без дотримання положень нового стандарту, будуть визнаними у податковій.

У Листі Мінфіну від 22.09.2021 р. №41020-07/К-64/1/2109 представниця установи зазначила, що роз’яснення стосовно використання чи невикористання норм нового ДСТУ не належить до повноважень Мінфіну та вказала, що такі ро’зяснення слід надавати установі, яка видала документи, щодо яких необхідні пояснення. Разом з цим, було проінформовано, що в основному при веденні бухгалтерського обліку господарський операцій слід керуватися нормами Закону України «Про бухгалтерський облік», а також Положенням №88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Як таку точку зору обґрунтовує Мінфін

В інформаційному листі наголошується на таких моментах:

Зазначається, що первинні документи повинні містити дані щодо господарських операцій, дій чи подій, що змінюють структуру активів і зобов’язань, або власний капітал підприємства, а також в обов’язковому порядку містять ряд реквізитів, законодавчо встановлених як необхідні.

Вказується, що первинні документи слід формувати на бланках форм,  встановлених належним органом державної влади або на бланках, що створені самостійно та мають необхідні реквізити або реквізити типових чи спеціалізованих форм;
до первинних документів,у відповідності до характеру операції і технології обробки даних, за необхідності додаються наступні реквізити:

  • ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру;
  • номер документа;
  • підстава для здійснення операцій;
  • дані про документ, що посвідчує особу отримувача.

Саме заповнення обов’язкових реквізитів визначає юридичну силу документа. Натомість звертаємо увагу, що печатка підприємства не є обов’язковим реквізитом.

До переліку обов’язкових реквізитів первинного документа, нагадаємо, належать: 

  • назва документа;
  • дата складання;
  • назва підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також у роз’ясненні наголошено, що незначні недоліки в первинних документах не можуть бути підставою для невизнання господарської операції за наступних умов:

  • зазначені недоліки не перешкоджають ідентифікації особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
  • недоліки не стосуються інформації, яка визначена, як основний реквізит, тобто дата складання, зміст і обсяг операції і так далі.

Відповідно, Мінфін наголошує на пріоритетності змісту відображеної інформації над формою її відображення, і якщо документ дозволяє ідентифікувати учасників операції та решту обов’язкових реквізитів, такий документ може вважатися первинним і можливим для подальшого використання в бухобліку.

Разом з тим, варто нагадати, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають інформативно-роз’яснювальний характер.

Інші актуальні новини для бухгалтерів

Зараз читають:

Слідкуй за нами
Поділитись
Коментарі

Коментарів поки що немає...

Корисні статті