logo

Відсторонення невакцинованих: судова практика в Україні

Поділитись

Від початку законодавчої вимоги відсторонення від роботи невакцинованих працівників почалися і судові позови щодо визнання вакцинації незаконною. Розглянаємо, які рішення приймають суди у зв’язку з відстороненням через невакцинацію.

Відсторонення працівників деяких професій через невакцинацію 

Від 08 листопада 2021 року набув чинності Наказ Міністерства охоорони здоров’я від 04.10.2021 р. №2153, що встановлює початкову версію Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, у тому числі вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 під час дії карантину, запровадженого  Кабміном. З цієї дати невідсторонені працівники підлягають відстороненню від виконання робочих обов’язків на період до усунення ними причини відсторонення. Окрім того, передбачене застосування штрафів до посадових осіб, які допустили до роботи невакцинованих працівників.

Нагадаємо наші основні матеріали, де розглянуті особливості відсторонення працівників з Переліку у разі відмови від вакцинації:

Пізніше Мінохорони здоров’я доповнило Перелік. Оновлена редакція затверджена наказом МОЗ від 01.11.2021 р. №2393, що вступив у дію з 09 грудня 2021 р. З цієї дати відстороненню підлягають також працівники центральних органів виконавчої влади; соціального захисту, реабілітаційних закладів; підприємств, що мають стратегічне значення та перелічені у постанові Кабміну від 04.03.2015 р. №83.

Детальніше про відсторонення працівників з 09 грудня дивіться у цій статті: Перелік професій, що підлягають відстороненню з 01.12 у разі відмови від щеплення проти COVID.

Судова практика в Україні щодо відсторонених через відмову вакцинуватися працівників

З початку позовів проти роботодавців щодо визнання відсторонення незаконним, у Єдиному судовому реєстрі наявні три судових рішення. що прийняті на користь працівників:

  • № 136/2084/21 — Липовецький районний суд Вінницької області 
  • № 585/3294/21 — Роменський міськрайонний суд Сумської області
  • № 444/3344/21 — Жовківський районний суд Львівської області

Варто зауважити, що для роботодавців наявні суперечливості щодо відсторонення працівників. Адже з одного боку, є законодавча вимога щодо відсторонення працівників з Переліку від МОЗ та штрафи за невиконання такого відсторонення для посадових осіб у сумі від 34 до 170 тисяч гривень, а з іншого боку, псування відносин з працівниками, потенційні судові позови та можливі інспекційні відвідування від Держпраці на заяву відстороненого працівника.

Нагадаємо, фахівці Держпраці неодноразово зауважували, що звільнення працівників через відмову вакцинуватися від COVID-19 неправомірне та може тягнути за собою правові наслідки для роботодавця. У попередніх матеріалах ви можете переглянути рекомендації Держпраці стосовно складення наказу про відсторонення робітника та правильного оформлення такого відсторонення на підприємстві:

  1. Як оформити працівника на місце відстороненого за ухилення від вакцинації?
  2. Що зазначається у наказі про відсторонення працівника?
  3. Дистанційні працівники: оформлення, оподаткування, організація віддаленої роботи.

Проте, як виявилось, не лише звільнення невакцинованих працівників з переліку, а й відсторонення від роботи згідно законодавчих вимог, може мати наслідки для працедавців. Раніше стало відомо, що суд частково задовольнив позов освітянки, відстороненої через невакцинацію проти COVID-19. Зокрема, Роменський міськрайонний суд Сумської області скасував наказ про відсторонення працівниці від роботи, проте не задовольнив вимогу щодо відшкодування втраченого за час відсторонення заробітку. Жовківський районний суд Львівської області у подібній справі задовольнив вимогу позивача щодо стягнення з роботодавця виплат за пропущений час у розмірі середнього заробітку.

Зауважимо, що у випадку по справі 585/3294/21, що була розглянута Роменським міськрайонним судом, керівництво проконсультувалося з юристом та склало наказ про відсторонення згідно з чинними вимогами законодавства та посиланнями на норми закону, що вимагають відсторонити працівника. Щодо рішення у справі 444/3344/21, то тут Жовківський суд наводить наступні аргументацію для скасування наказу про відсторонення:

  • суд вважає, що працедавець не дотримався при відстороненні працівника через відсутність вакцинації проти COVID-19 положень частини 6 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а саме не отримав письмове лікарське підтвердження про відмову від обов’язкового профілактичного щеплення чи акта, складеного у присутності свідків, в разі відмови дати таке підтвердження;
  • також суд вважає, що роботодавець порушив вимог частини 2 статті 27 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» стосовно недопущення працівника до роботи на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Зауважимо, що МОЗ при прийнятті наказу, а також Держпраці у роз’ясненнях щодо складення наказу про відсторонення від роботи працівника не надавало відповідних рекомендацій. Попри це, наразі у судових рішеннях судів першої інстанції бачимо, що рішення в будь-якому випадку приймаються на користь працівників, і в двох випадках з трьох наявних суд задовольняє вимогу щодо оплати працівнику втраченого заробітку за час відсторонення. Навіть і в такому разі відшкодування заробітку за час відсторонення усе ж менше за суму штрафу для керівництва у випадку невідсторонення працівників відповідно до Наказів МОЗ.

Одночасно слід зважати, що кожне з таких судових рішень може бути оскаржене. Остаточне рішення може прийняти лише Конституційний суд. Сподіваємося, до того часу з’являться чіткі норми закону, які захищатимуть і працедавців і працівників.

Важливі новини для вас

Зверніть увагу на такі статті:

Слідкуй за нами
Поділитись

Коментарів поки що немає...

Корисні статті